Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни "Основи охорони праці", страница 38

16. Заходи і засоби колективного та індивідуального захисту від вібрації. Вплив вібрації на організм людини.

17. Біологічний  вплив  електромагнітних  полів  на  робочих  місцях  у залежності від характеристик випромінювань.

18. Захист від електромагнітних випромінювань технічними засобами.

19. Організаційні засоби захисту та індивідуальні засоби захисту від електромагнітних випромінювань.

20. Класифікація електричних і магнітних випромінювань за спектрами та їхніми джерелами.

21. Захист    від    електромагнітних    випромінювань    радіочастотного діапазону: екрануванням, видаленням зон випромінювання.

22. Методи захисту часом і відстанню, виділення зон випромінювання, що екранує одяг.

23. Інфрачервоне  випромінювання,  його  вплив  на  організм  людини, нормування, засоби і заходи захисту.

24. Випромінювання оптичного діапазону. Класифікація лазерів за ступенями небезпеки лазерного випромінювання.

25.Вимоги до розміщення та експлуатації лазерів, до приміщень, розташування організації робочих місць.

26. Ультрафіолетові     випромінювання,     класифікація     і     джерела ультрафіолетових випромінювань, особливості дії на організм людини.

27. Забруднення   навколишнього   середовища   виробничими  відходами. Атмосфера, біосфера, літосфера.

28. Утилізація і ліквідація промислових відходів.

5 ОСНОВИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

Горіння−хімічна реакція, що супроводжується виділенням тепла і світла.

Для здійснення горіння необхідно:

−окислювач (кисень);

−джерело загоряння;

−джерело полум'я.

Якщо йдеться про пальні речовини, то ступінь пожежної небезпеки пальних речовин характеризується:

−температурою спалаху;

−температурою запалення;

−температурою самозапалювання.

За температурою спалаху пальні речовини поділяються на:

−ЛВР (до 45 °) температура спалаху;

−пальні (понад 45°).

Температура спалаху−мінімальна температура, при якій над поверхнею рідини утвориться суміш пар цієї рідини з повітрям, здатна горіти при піднесенні відкритого джерела вогню. Процес горіння припиняється після видалення цього джерела.

Температура запалення−мінімальна температура, при якій речовина загоряється від відкритого джерела вогню і продовжує горіти після його видалення.

Температура самозапалювання−мінімальна температура, при якій відбувається його запалення на повітрі за рахунок тепла хімічної реакції без піднесення відкритого джерела вогню.

Пальні гази і пил мають концентраційні межі вибуху.

5.1 Класифікація приміщень і будинків за ступенем вибухопожежонебезпеки

Усі    приміщення    і    будинки    підрозділяються    на    5    категорій   ДСТН 12.1. 004−91

А−вибухопожежонебезпечні. Та категорія, в якій здійснюються технологічні процеси, пов'язані з виділенням пальних газів, ЛВР із температурою спалаху пар до 28 °С,

 −понад 5 кПа.

Б−приміщення, де здійснюються технологічні процеси з використанням ЛВР із температурою спалаху понад , здатні утворювати вибухонебезпечні та пожежонебезпечні суміші, при запаленні яких утвориться надлишковий розрахунковий тиск вибуху понад 5 кПа.

 −понад 5 кПа.

В−приміщення і будинки, де відбуваються технологічні процеси з використанням пальних і важко пальних рідин, твердих пальних речовин, що при взаємодії один з одним або киснем повітря здатні тільки горіти. За умови, що ці речовини не відносяться ні до А, ні до Б. Ця категорія−пожежонебезпечна.

Г−приміщення і будинки, де відбуваються технологічні процеси з використанням непальних речовин і матеріалів у гарячому, розпеченому або розплавленому стані (наприклад, скловарені печі).

Д−приміщення і будинки, де звертаються технологічні процеси з використанням твердих непальних речовин і матеріалів у холодному стані (механічна обробка металів).

Причини виникнення пожеж, пов'язані зі спеціальністю студентів

При експлуатації ЕОМ можливі виникнення таких аварійних ситуацій:

•короткі замикання;

•перевантаження;

•підвищення перехідних опорів в електричних контактах;  перенапруга;

•виникнення струмів витоку.