Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни "Основи охорони праці", страница 39

При виникненні аварійних ситуацій відбувається різке виділення теплової енергії, що може з'явитися причиною виникнення пожежі. На частку пожеж, що виникають в електричних установках, доводиться 20%.

Статистичні дані про пожежі

Основні причини:…………………………%

−коротке замикання………………………43

−перевантаження проводів/кабелів……...13

−утворення перехідних опорів……………5

Режим короткого замикання—поява в результаті різкого зростання сили струму, електричних іскор, часток розплавленого металу, електричної дуги, відкритого вогню ізоляції.

Причини виникнення короткого замикання:

−помилки при проектуванні;

−старіння ізоляції;

−зволоження ізоляції;

−механічні перевантаження.

Пожежна небезпека при перевантаженнях−надмірне нагрівання окремих елементів, що може відбуватися при помилках проектування у випадку тривалого проходження струму, що перевищує номінальне значення. При 1,5−кратному перевищенні потужності резистори нагріваються до 200−300 °С.

Пожежна небезпека перехідних опорів−можливість запалення ізоляції або ін. пальних прилеглих матеріалів від тепла, що виникає в місці аварійного опору (у перехідних клемах, перемикачах тощо.).

Пожежна небезпека перенапруги−нагрівання струмопровідних частин за рахунок збільшення струмів, що проходять через них, за рахунок збільшення перенапруги між окремими елементами електроустановок. Виникає при виході з ладу або зміні параметрів окремих елементів.

Пожежна небезпека струмів витоку−локальне нагрівання ізоляції між окремими струмопровідними елементами і заземленими конструкціями.

5.2 Класифікація вибухів і пожежонебезпечних зон приміщення в

відповідності з ПУЕ

Для забезпечення конструктивної відповідності електротехнічних виробів правилам пристрою електроустановок—ПУЕ−85 виділяються пожежонебезпечні та вибухонебезпечні зони, ОНТП 24-84.

Пожежонебезпечні зони—простір у приміщенні або поза ним, в якому знаходяться пальні речовини, як при нормальному здійсненні технологічного процесу, так і в результаті його порушення.

Зони:

П-I−приміщення, у яких знаходяться пальні рідини з температурою спалаху пар понад 61°С.

П-ІІ−приміщення, у яких виділяються пальні пили з нижніх концентраційних меж займистості > 65 г/м³.

П-ІІа−приміщення, у яких знаходяться тверді пальні речовини.

П-III−пожежонебезпечна зона поза приміщенням, до якої виділяються пальні рідини з температурою спалаху понад 61°С або пальні пили з нижньою концентраційною межею займистості понад 65 г/м³.

Вибухонебезпечні зони—приміщення або частина його або поза приміщенням, де   утворяться   вибухонебезпечні   суміші   як   при   нормальному   протіканні технологічного процесу, так і в аварійних ситуаціях.

Для газів:

B-I−приміщення, у яких утворяться пальні гази або пари ЛВР, здатні утворювати вибухонебезпечні суміші в нормальному режимі роботи.

В-Ia−приміщення, у яких утворяться пальні гази або пари ЛВР, здатні утворювати вибухонебезпечні суміші в аварійному режимі роботи.

B-Iб−зони, аналогічні В-Ia, але процес утворення вибухонебезпечних сумішей у невеликих кількостях і робота з ними здійснюється без відкритого джерела вогню.

В-Ів−зони, аналогічні B-I, тільки процес утворення вибухонебезпечних сумішей у невеликих кількостях і робота з ними здійснюється без відкритого джерела вогню.

В-Іг−зони поза приміщенням (навколо зовнішніх електроустановок), у яких утворяться пальні гази або пари ЛВР, здатні утворювати вибухонебезпечні суміші в аварійному режимі роботи.

Для пару:

В-ІІ−вибухонебезпечна зона, яка має місце при здійсненні операцій технологічного процесу при виділенні пальних сумішей при нормальному режимі роботи.

В-ІІа−вибухонебезпечна зона, яка має місце при здійсненні операцій технологічного процесу при виділенні пальних сумішей при аварійному режимі роботи.

5.3 Заходи пожежної профілактики:

• будівельно−планувальні;

• технічні;

•організаційні.

Будівельно-планувальні визначаються вогнестійкістю будинків і споруджень (вибір матеріалів конструкцій: спаленні, неспаленні, важко спаленні) і межа вогнестійкості—це кількість часу, протягом якого під впливом вогню не порушується носійна здатність будівельних конструкцій аж до появи першої тріщини.