Управління організацією на основі проектів є ключовою концепцією управління у виробничих організаціях, особливо в проектно орієнтованих компаніях. Проектно орієнтовані компанії використовують цю концепцію для провадження своєї діяльності. Beлика кількість проектів стартує, реалізовується й завершується одночасно. Це забезпечує безперервний розвиток організації, її життєву спроможність. Управління на основі проектів підвищує гнучкість і динаміку організації, децентралізує відповідальність керівництва організацією з функціональним управлінням і дає можливість вивчити організацію, її процедури з метою проведення організаційних змін. Інші концепції управління можуть бути інтегровані у виробничу систему. Управління організацією на основі проектів використовується для різних організацій у різних галузях (програмуванні, бізнесі у віртуальній компанії тощо) як методологія.
Програма (комплексний проект) - це безліч специфічних взаємопов’язаних проектів або додаткових завдань, що забезпечують досягнення масштабної мета на основі обраної стратегії. Багатопроектне управління координує всі проекти компанії або іншої організації в процесі їх виконання (вибору, планування, моніторингу тощо) або припинення. Поділ комплексного проекту на підпроекти є складовою управління проектами.
Управління програмою додатково потребує:
· застосування методології управління програмами;
· централізованого моніторингу проектів;
· наявності керівника програми, "проектного офісу";
· наявності групи фахівців з управління проектами.
Аналіз портфеля проектів, здійснення управління за віхами, планування бюджету й ресурсів, управління змінами й ризиками використовуються для усунення відхилень у ході виконання проектів, а також для обміну досвідом управління.
Управління на основі проектів сприяє організації активного обміну досвідом у застосуванні методів і засобів виконання проектів, у підготовці персоналу та поліпшенні якості управління проектами в цілому.
Системою можна називати тільки такий комплекс вибірково залучених компонентів, у якому взаємодія й взаємовідносини компонентів набувають характеру взаємоСПІВдії для отримання фокусованого корисного результату. Невід’ємним і вирішальним компонентом системи, інструментом, який створює впорядковану взаємодію всіх інших й компонентів є результат. Результат є єдиним системоутворюючим фактором, органічною частиною функціональної системи й має вирішальний вплив як на хід її формування та функціонування, так і на всі можливі реорганізації.
Система складається з певної кількості елементів, конкретних і менш явних, які мають зв’язки з іншими елементами і, зрештою, із системним контекстом (оточенням). Системи можуть бути відносно невеликими й простими або великими й складними. У цьому значенні проект може розглядатись як складна система.
Системний підхід ураховує всебічні умови й комплексні взаємозв’язки в системах. Це дає можливість моделювати реальні системи для спрощення реальних ситуацій.
Системне управління пов’язано з розробленням специфікацій для технічних, організаційних, вартісних, часових та інших параметрів системи (тобто проекту) і подальшим управлінням плануванням, проектуванням, інжинірингом, закупівлями, здійсненням і тестуванням робіт, потрібних для функціонування системи. Системне управління розставляє акценти на роботах із системного аналізу, системного синтезу, системного проектування, інжинірингу та системного розвитку,
Системна інтеграція передбачає об’єднання різних робіт, спроб, інтересів і результатів, а також їх координацію й контроль для досягнення цілей та успіху проекту. Інтеграція розглядається як одна з ключових функцій керівника проекту. Ефективна інтеграція потребує відповідної індивідуальності, технічних знань, а також організаційних та адміністративних навичок, навичок в управлінні людьми.
Поняття, пов’язане з цим елементом знань:
· функція координації проектного менеджменту.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.