Керівництво з питань визначення компетентності й сертифікації українських професіональних керівників і фахівців з управління проектами NCB, страница 4

ІРМА існує з 1965 року як форум для обміну досвідом фахівців з управління міжнародними проектами. Перша міжнародна конференція проходила у Відні в 1967 році й відтоді ІРМА постійно розвивається. Членами ІРМА в основному є національні асоціації управління проектами. Сьогодні існує 27 національних асоціацій - членів ІРМА. Вони встановили специфічні вимоги до фахівців з управління проектами у своїх власних країнах. ІРМА представляє ці вимоги на міжнародному рівні.

Мета, концепція та вимоги до сертифікації за ІРМА

На зборах у Любляні (Словенія) 14 червня 1998 року Рада директорів ІРМА підтвердила концепцію універсальної системи сертифікації фахівців з управління проектами. Вирішено:

·  поетапно реалізувати програму впровадження чотирирівневої системи сертифікації ІРМА в усіх країнах - учасницях асоціації;

·  укласти договір між РМІ (США) та АІРМ (Австралія) про створення умов для реалізації цієї програми.

Упровадження систем сертифікації фахівців з управління проектами має стати стимулом професійного зростання цих фахівців і персоналу команди проекту з метою:

·  розширення й підвищення рівня їх знань, досвіду та особистої позиції;

·  поліпшення якості управління проектами;

·  більш повного досягнення цілей проектів.

Реалізація програм упровадження системи сертифікації дає можливість:

фахівцям з управління проектами й персоналові команди проекту здобути визнаний міжнародний сертифікат про їх компетентність і кваліфікацію;

замовникам проектів мати впевненість у рівні професійної компетентності та кваліфікації фахівців з управління проектами й персоналу команди проекту; 

клієнтам отримувати гарантовано якісні очікувані результати реалізації замовлених проектів.

Схему запровадженої ІРМА чотирирівневої системи сертифікації наведено на рисунку 1.

Чотирирівнева система сертифікації ІРМА

Рис. 1

Рівень A:

Programme or Project Director or International Project Manager – керівництво всіма проектами програми або всіма проектами компанії (філій); управління комплексним проектом спільно з основними партнерами, що належать до різних культур.

Рівень B:

Project Manager – управління комплексними проектами.

Рівень С:

Project Manager – управління некомплексними проектами; допомога керівникові комплексних проектів у вирішенні всіх питань, пов’язаних з управлінням проектами.

Рівень D:

Project Management Practitioner – володіння знаннями в галузі управління проектами; вирішення окремих питань, пов’язаних з управлінням проектами.

Рівні не обмежено за ієрархічною ознакою. Фахівець з управління проектами, сертифікований за рівнем D, крім підтвердження володіння ним фундаментальними знаннями в галузі управління проектами, може бути визнаний як кваліфікований досвідчений експерт у спеціалізованій сфері. Наприклад, він може мати документ, що підтверджує його компетентність в управлінні вартістю. Крім того, для кожного рівня можуть бути визначені особливості, які враховуватимуть місцевий, регіональний, національний або міжнародний контекст. Відповідно до рівнів здійснюються дослідження моделей діяльності таких, як програми розвитку компаній та інших організацій.

Рівень D визначає вимоги національних професійних асоціацій до фахівців у галузі управління проектами, базових програм їх навчання та тренінгу. Національні асоціації відповідальні за розвиток:

-  системи визначення компетенції та сертифікації та за управління цією системою;

-  теоретичних основ сертифікації.

ІРМА як ініціатор підтримує запроваджену систему формування й реалізації національних програм сертифікації з метою координації та інтеграції вимог на основі визначених нею головних принципів і структури.

Управління комплексними проектами

Основною особливістю рівня В чотирирівневої системи сертифікації ІРМА є вимога управління комплексними проектами, у той час як для рівня С - некомплексними.

Така диференціація була введена за рекомендаціями організацій, що реалізують проекти, та управління проектами, Зумовлено це тією обставиною, що реалізація малих і середніх проектів потребує значної кількості професіоналів, а великих проектів - знань, досвіду та визначеної особистої позиції, а також адекватного управління.