Конспект лекцій № 1-19 з дисципліни “Основи нафтогазової справи” (Основні елементи сучасної системи нафтогазопостачання. Екологія нафтогазовидобування), страница 6

Отже, ми бачимо, що в Україні, з одного боку, є оптимізм щодо створення нового нафтотранспортного коридору. Зокрема, слід розглянути питання щодо забезпечення нафтою Польщі. Цілий ряд польських організацій і підприємств виявили велику зацікавленість у продовженні трубопроводу із Бродів до Полоцька і потім до Гданська. Це зумовлено, по-перше, досить високими темпами зростання обсягів споживання нафтопродуктів у результаті значного піднесення розвитку промисловості, а по-друге, недозавантаженістю самого порту в Гданську. Сьогодні він завантажений приблизно на 30%, і ряд заводів, які пов'язані з Гданськом, дотують частково сам порт. До того ж Польща висловила бажання (і відповідно була проведена низка переговорів) про спільне використання нафтохімічного комплексу "Оріана" і реальні пропозиції щодо цього.

Лекція 2. ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ НАФТОГАЗОПОСТАЧАННЯ

План лекції

1.  Загальні уявлення.

2.  Свердловина – споруда для вилучення нафти і газу на денну поверхню.

3.  Система промислового збирання нафти і газу.

4.  Способи транспортування нафти і газу.

5. Практичне використання нафти і газу.

1. Загальні уявлення. Споживання нафти і газу в світі постійно зростає, тому виникає слушне питання: чи на довго їх вистачить?

По-перше, необхідно визначитися, як оцінювати запаси. Для цього розглянемо загальні визначення цього поняття.

Доведені запаси – це частина резервів, яку, напевно, буде видобуто з освоєних родовищ при сьогоденних економічних і технічних умовах.

Вірогідні запаси – це частина резервів, геологічні й інженерні дані про які ще недостатні для однозначного міркування про можливості розроблення в існуючих економічних та технічних умовах, але яка може стати економічно ефективною вже при невеликім збільшенні інформації про відповідне родовище і розвиток технології видобування.

Можливі запаси – це частина резервів, геологічна інформація про які достатня лише для того, щоб дати приблизне оцінювання витрат на видобування чи орієнтовно зазначити оптимальний метод видобування, але з невеликим ступенем імовірності.

Тобто вірогідні й можливі запаси відрізняються від доведених тим, що їх недоцільно розробляти при сучасному рівні цін, технологій чи про них є недостатня інформація. Згодом вірогідні та можливі запаси переходять у доведені. Далі при розгляді світових запасів нафти будемо користуватися даними про доведені запаси. У 2010 році доведених запасів нафти у світі було 140 млрд. т, яких при сьогоденному рівні видобування (3,2 млрд. т) вистачить на 44 роки. Але доведені запаси нафти постійно уточнюються. Так, у Саудівській Аравії вони були в 1961 році – 6,5  млрд. т, а у 1995 році вже – 35,4 млрд. т. Тому прогнози про вичерпання нафти не збудуться.

Найбільш багаті нафтою країни Близького і Середнього Сходу – тут зосереджено 66,4% або 2/3 її світових запасів. Друге місце належить Північній та Латинській Америці – 15,2%. Африка має 6,6%, Східна Європа займає 4-те місце у світі з 5,8%. Найменші запаси у Західній Європі - до 2%.

У природі нафта і газ залягають у вигляді покладів і родовищ. Покладом називають скупчення нафти і газу у кількості достатньої для їх промислової розробки. Родовище – це система покладів, які об’єднані між собою у межах загальної ділянки земної поверхні (рис.2.1.).

Вилучення нафти і газу з відповідних покладів ведеться за допомогою бурових свердловин, які створюють необхідну депресію на продуктивний пласт. Депресія є основною рушійною силою, яка викликає притік вуглеводнів до свердловин. Дії, які сприяють руху вуглеводнів в продуктивному пласті до свердловин звуться розробкою покладу.

Свердловини мають спеціальне обладнання для підняття вуглеводневої сировини на поверхню землі. Цей процес називається експлуатацією нафтових і газових свердловин

Вуглеводнева сировина, яка надходить з свердловини, має велику кількість різних включень: вода, пісок, газ, шкідливі добавлення тощо. Звичайно, що у такому складі продукцію свердловини не доцільно транспортувати споживачеві. Тому, на місці видобування продукція свердловин підготовляється для подальшого транспортування. Цей процес називається  збиранням.