М.В. Ломоносова, яку він висловив у своїй роботі “О слоях земных” у середині ХVIII сторіччя, про те, що нафта утворилася з кам’яного вугілля під впливом високої температури. У 1866 році французький хімік М. Бертло висловив думку, що нафта утворилася в надрах Землі при дії вуглекислоти на лужні метали. У 1888 році німецький хімік К. Енглер при нагріванні тваринних жирів до температури 320...4000С при тиску в 1 МПа одержав нафтоподібні продукти.
На основі цих й інших поглядів зараз у світі сформувалися дві теорії походження нафти: органічна і неорганічна.
Прихильники органічної теорії стверджують, що вихідним матеріалом для утворення нафти була органічна речовина. Типовий представник цієї теорії академік АН СРСР І.М. Губкін вважав, що вихідною речовиною для утворення нафти є морські мули, у складі яких достатньо велика кількість залишків рослин та тварин. Накопичення цієї речовини проходить зі швидкістю 150 г на м2 площі за рік. Нові шари перекривають попередні і таким чином затримують процес окислення. Первинне розкладення рослинних та тваринних залишків проходить без доступу кисню за рахунок діяльності анаеробних бактерій. Далі пласт, який утворився на морському дні, опускається внаслідок загального прогинання земної кори, закономірного для ложа Світового океану. У процесі опускання у пласті піднімається температура і збільшується тиск. Це приводить до перетворення розсіяної органіки у дифузно розсіяну нафту. Найбільш сприятливі для утворення нафти тиски 15...45 МПа і температури 60...1500С, які існують на глибинах 1, 5...6 км. Далі, під дією тиску, який збільшується, нафта витискується у проникливі породи, по яких мігрує до місць утворення родовищ.
Підтвердженням такого погляду є те, що зараз більшість нафтових родовищ світу знаходиться у місцях зосередження осадових порід, які містять закам’янілі залишки рослин і тварин. Разом із тим прихильники органічної теорії не можуть пояснити присутності великих скупчень нафти у метаморфічних і вивержених породах, де органіки не могло бути (Марокко, Венесуела, США, а також у Казахстані, В’єтнамі і на Кольському півострові).
Прихильники неорганічної теорії вважають, що нафта утворилася з мінеральної речовини.
У 1876 році Д.І. Менделєєв висунув так звану “карбідну” гіпотезу походження нафти. За думкою вченого, під час гороутворювальних процесів по тріщинах-розломах у глибину приникає вода. На своєму шляху вона зустрічає карбіди заліза і вступає з ними у реакцію, внаслідок якої утворюються оксиди заліза та вуглеводневі сполучення. Останні за тими ж розломами підіймаються догори й утворюють нафтові родовища.
У1892 році геолог В.Д. Соколов запропонував “космічну” гіпотезу утворення вуглеводневих сполучень у земній корі. На його погляд, вони з самого початку існували у газопиловій хмарі, з якої утворилася Земля. Потім вони у вигляді газу підіймалися по тріщинах у верхні шари земної кори, де конденсувалися та утворювали родовища нафти.
У 50-ті роки ХХ сторіччя геолог-нафтовик М.О. Кудрявцев висунув “магматичну” гіпотезу утворення нафти. За його думкою, на великих глибинах в умовах дуже високої температури вуглець і водень утворюють вуглеводневі радикали СН, СН2, і СН3. За глибинними розломами вони підіймаються догори, ближче до земної поверхні. Зі зменшенням температури у верхніх шарах Землі ці радикали об’єднуються й утворюють різні нафтові вуглеводневі сполучення.
Таким чином, у надрах нашої планети маємо достатню кількість вихідного матеріалу для утворення вуглеводневих сполучень. Джерелами вуглецю і водню вважаються вода та вуглекислий газ. Їх вміст в одному м3 речовини верхньої мантії складає 180 кг і 15 кг відповідно. Сприятливе для реакції хімічне середовище забезпечується присутністю закисних сполучень металів, вміст яких у вулканічних породах доходить до 20%. Утворення нафти буде продовжуватися, поки у надрах Землі є вода, вуглекислий газ і поновлювані (найбільше закис заліза).
У цілому можна констатувати, що обидві теорії достатньо переконливо пояснюють процес утворення нафти на землі. Слід вважати, що він іде двома шляхами.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.