Конспект лекцій № 1-19 з дисципліни “Основи нафтогазової справи” (Основні елементи сучасної системи нафтогазопостачання. Екологія нафтогазовидобування), страница 48

Різновидом каталітичного крекінгу є гідрокрекінг, який здійснюється за наявністю не тільки каталізаторів, але ще й у середовищі водню при тиску 3...5 МПа і температурах 260...450⁰С.

При каталітичному крекінгу сировиною є мазут, із якого 50% перетво-рюється у бензин та інші легкі фракції. За допомогою гідрокрекінгу з бензину отримують зріджені гази – бутан, пропан. Його також застосовують при очищенні нафтопродуктів від сірки при одержанні мастил.

При каталітичному крекінгу отримують бензину більше ніж при термічному.

Риформінг – це різновид каталітичного крекінгу з використанням каталізаторів у вигляді оксиду молібдену або платини при температурі, близькій до 500⁰С, і тиску 2...4 МПа. Риформінгу піддають звичайно низькооктановий бензин прямої перегонки  (з октановим числом 60...80) та  отримують високооктановий бензин.

Октанове число характеризує антидетонаційні властивості бензину, чим воно більше, тим менше детонує бензин (тобто згоряє без вибуху).

Піроліз - це процес отримання ароматичних вуглеводнів, а також етилену з гасової чи інших фракцій перегонки нафти і термічного крекінгу.  Піроліз проводять при температурі 650...700⁰С. Вихідну сировину нагрівають у спеціальних печах, а отриману пару швидко охолоджують в ректифікаційній колоні. Внаслідок мають газ, ароматичні вуглеводні, внизу залишається смолистий осад.

Лекція 16. ПЕРЕРОБКА  ГАЗУ

План лекції:

1. Сировина і основні процеси переробки газу

2. Відбензинювання газу

3. Основні етапи переробки нафти

1. Сировина та основні процеси переробки газу. Легкі вуглеводні містяться у природних паливних газах (чисто газових, нафтових і газоконденсатних родовищ), а також у газах, які отримують при переробленні нафти.

Природні паливні гази складаються в основному зі суміші парафінових вуглеводнів. Крім цього, до їх складу можуть входити азот, вуглекислий газ, пара води, сірководень, гелій.

Природні паливні гази переробляють на  газопереробних заводах, які будують біля великих нафтових і газових родовищ. Спочатку гази очищують від механічних домішок (частинки пилу, піску, окалини тощо), осушують й очищають від сірководню та вуглекислого газу. Продуктами первинної переробки природних паливних  газів є газовий бензин, зріджені і сухі гази, технічні вуглеводні: етан, пропан, бутан, пентан.

Гази, які одержують при первинній та вторинній переробці нафти, окрім граничних парафінових вуглеводнів, містять і неграничні – олефіни. Цим вони відрізняються від природних паливних газів.

На газопереробних заводах (ГПЗ) із повним (завершеним) технологічним циклом виділяють п’ять основних технологічних циклів:

1. Приймання, виміряння і підготування (очищення, висушування тощо) газу до переробки.

2. Компримирування газу до тиску, необхідного для переробки.

3. Відбензинювання газу, тобто витягання зі нього нестабільного газового бензину.

4. Розподіл нестабільного бензину на газовий бензин і власні технічно чисті вуглеводні (пропан, бутан, пентан, гексан).

5. Зберігання і відвантаження рідкої продукції заводу.

Принципова схема газопереробного заводу наведена на рис.16.1. Газ надходить на пункт приймання 1 під тиском 0,15-0,35 МПа. Тут спочатку виконують вимірювання його кількості, а потім спрямовують на приймальні сепаратори, де від газу відділяють механічні домішки (пісок, пил, продукти корозії обладнання). Далі газ надходить на установку очищення газу 2, де від нього відділюють сірководень і вуглекислий газ. На компресорній станції І ступеню 3 перекачують сирий газ. На установках відбензинювання газу 4 сирий газ розділюють на нестабільний газовий бензин, відбензинений газ і скидний газ. Нестабільний бензин спрямовують на газофракційні установки 6. Сухий газ компресорною станцією ІІ ступеню стиснення 5 закачується до магістрального трубопроводу чи реалізується місцевим споживачам. Скидний газ використовується для паливних потреб котельної і трубчастих пічок. Газофракційні установки 6 призначені для розділення нестабільного бензину на газовий (стабільний) і і технічно чисті вуглеводні: етан, пропан, бутан і н-гексан. Отримані продукти розділення спрямовують до товарного парку 7, відкіля проводиться їх відвантаження споживачеві.