Конспект лекцій № 1-19 з дисципліни “Основи нафтогазової справи” (Основні елементи сучасної системи нафтогазопостачання. Екологія нафтогазовидобування), страница 36

5. Системи промислового збирання газу. Існуючі системи збирання газу на промислах класифікуються за ступенем централізації технологічних об’єктів: особиста, групова і централізована (рис.11.4).

Особиста система (рис.11.4,а) характерна тим, що кожна свердловина має свою установку підготовки газу (УПГ) після якої газ надходить на центральний збиральний пункт (ЦЗП). Така система збирання використовується на початковому етапі розробки родовища. коли вводяться в експлуатацію перші газові свердловини. Система може використовуватися при значному віддаленні експлуатаційних свердловин.

Недоліки: складність обслуговування обладнання з причини значних відстаней його розташування, а також великі втрати газу.

Подпись:  
Рис. 11.4. Система збору газу на промислах: а) індивідуальна;
б) групова; в) централізована; УПГ – установка підготовка газу;
ГСП – груповий збірний пункт; ЦСП – централізований збірний
пункт.

Групова система (рис.11.4,б), коли весь комплекс підготовки газу зосереджений на груповому збиральному пункті (ГЗП). Кожний збиральний пункт обслуговує до 16 газових свердловин. Усі ГЗП з’єднані з центральним збиральним пунктом відкіля газ надходить споживачеві. Групові системи збирання отримали широке розповсюдження. так як їх впровадження дозволяє збільшити потужність і коефіцієнт завантаження технологічних апаратів, зменшити число об’єктів контролю, обслуговування і автоматизації. Взагалі знизити витрати на облаштування родовища.

Централізована система (рис.11.4,в), коли газ з усіх свердловин родовища за індивідуальними лініями чи груповому колектору надходить на єдиний центральний збиральний пункт, де проходить весь комплекс підготовки і відкіля він надходить споживачеві. Використання централізованих систем збирання газу дозволяє реалізувати  ще більшу концентрацію технологічного обладнання за рахунок використання високопродуктивних апаратів зменшити металовитрати і капітальні вкладення в підготовку газу.

У кожному конкретному випадку вибір схеми збирання газу обґрунтовується техніко-економічним розрахунком.

Лекція 12. ПРОМИСЛОВЕ ПІДГОТУВАННЯ НАФТИ І ГАЗУ.

План лекції:

1.  Промислове підготування нафти

2.  Промислове підготування газу

3.  Промислове підготування води

1. Промислове підготування нафти. З нафтових свердловин узагалі видобувається складна суміш, яка складається з нафти, супутнього нафтового газу, води і механічних домішок (піску, окалини тощо). У такому вигляді транспортувати нафту по магістральних трубопроводах неможливо. Воду перекачувати марно, газ створює у трубопроводі постійні зміни тисків, а ще утворює газові шапки, які є перепоною для руху нафти. Мінералізована вода з глибини викликає прискорену корозію трубопроводів і резервуарів, а механічні домішки прискорюють зношення обладнання.

Подпись:  
Рис.12.1. Вертикальний сепаратор: А – основна
сепараційна секція; Б – осадова секція; В – секція сбіру
нафти; Г – секція краплевидалення; 1 – патрубок введення
газоворідинної суміші; 2 – роздаточний колектор зі
щільовим виходом; 3 – регулятор тиску на лінії відводу
газу; 4 – жалюзійний каплсуловлювач; 5 – запобіжний
клапан; 6 – похилі полиці; 7 – поплавок; 8 – регулятор
рівня на лінії відводу нафти; 9 – лінія скидання шламу;
10 – перегородки; 11 – рівне замірне скло; 12 – дренажна труба.

Метою промислового підготування нафти є її дегазація, збезводнювання, розсолення та стабілізація.

Дегазаціянафти виконується для відділення супутнього нафтового газу. Прилад, у якому проходить цей процес, зветься сепаратором, а сам процес -сепарацією. Звичайно процес сепарації виконується за кілька етапів (ступенів). Чим більше ступенів сепарації, тим більший вихід дегазованої нафти з тої кількості пластової рідини. Але зі збільшенням ступенів сепарації збільшується вартість процесу. В зв’язку з цим, кількість ступенів сепарації обмежують двома-трьома. Сепаратори бувають вертикальні, горизонтальні і гідроциклонні.

Вертикальний сепаратор являє собою циліндричний корпус з напівсферичними днищами, який оснащено патрубками введення газорідкої суміші і виведення рідкої  і газової фаз, запобіжною і регулюючою апаратурою, а також спеціальними пристроями для розділення рідини і газу. Він працює таким чином (рис.12.1): газонафтова суміш надходить до сепаратору за патрубком 1 до роздавального колектору 2 з щілинним виходом. Регулятором тиску 3 в сепараторі підтримується певний тиск, який менший початкового тиску газорідинної суміші. За рахунок зменшення тиску із суміші в сепараторі виділяється розчинений газ. Так як цей процес проходить у часі, суміш рухається за похилими полками 6 до низу сепаратору. Газ, який виділився, піднімається догори, де проходить крізь жалюзійний краплеуловлювач 4 для збирання крапель нафти і далі спрямовується в газопровід. Уловлена нафта по дренажній трубі 12 стікає донизу. Контроль за рівнем нафти проводиться за склом 11 і регулятором рівня 8. Шлам (пісок, окалина і т.п.)видаляється за патрубком 9.