Головною характеристикою бензинів є їх стійкість проти детонації. Чим вона більша, тим більша ступінь стиснення бензину. Відповідно, більша його питома потужність і менші витрати. Стійкість проти детонації бензину характеризується октановим числом, яке визначається спеціальних установках моторним або дослідницьким методами. Октанове число дорівнює кількості ізооктану у суміші з н-гептаном, еквівалентною по стійкості проти детонації бензину, що досліджується.
Для підвищення стійкості до детонації бензину і відповідного підвищення октанового числа до нього вводять тетраетилсвинець к кількості 3,3 г на один кг бензину. Тетраетилсвинець є отруйною величиною. тому при роботі з етильованим бензином треба приймати запобіжні заходи. Зараз штилювання бензину практично не використовується.
Промисловістю випускаються автомобільні бензини таких марок А72, А76, А 80, АИ92, АИ93,А95, в позначеннях яких А – автомобільний, за ним цифра – октанове число, И – означає, що октанове число визначене дослідним методом.
Авіаційні бензини призначені для використання в поршневих авіаційних двигунах. Їх марки Б93/115, Б95/130, Б92 і Б70 Б – бензин, цифра у численнику – октанове число, цифра у знаменнику – сортність на збагаченій суміші.
Зараз кількість авіаційних бензинів різко впала у зв’язку з переходом в авіації на реактивні двигуни. Доля авіаційних у загальній кількості бензинів складає 2%.
Дизельні палива використовується в двигунах, де його загоряння виникає внаслідок стиснення, а також у деяких газотурбінних двигунах. Для різного використання промисловість випускає дизельне паливо трьох марок:
- Л – літнє, яке використовується лише при позитивних температурах;
- З – зимове, яке використовується при негативних температурах повітря: не нижче -200С ( температура застигання – 350);
не нижче -300С ( температура застигання – 450);
- А (арктичне), яке використовується при негативних температурах але не нижче -500С.
Основними характеристиками дизельного палива є температура сполоху, температура застигання і вміст сірки. Ці дані наводяться у назві дизельного палива. Наприклад, Л-0,2-40 – літнє, вмістом сірки не більше 0,2% з температурою сполоху 400С. З-0,2-35 – зимове, вмістом сірки не більше 0,2% з температурою застигання -350С.
Реактивні палива використовуються у реактивних двигунах само льотів і вертольотів. Основна вимога до таких різновидів палива – отримувати найбільшу теплоту згоряння. Цим умовам краще усього задовольняє гас. Марки палив: ТС-1, Т-1, Т-2, Т-6, Т-8.
Нафтові масла бувають моторні, індустріальні, циліндрові, турбінні, компресорні, трансмісійні, осьові, електроізоляційні тощо. Моторні використовуються для змазування авіаційних, автомобільних і дизельних двигунів; індустріальні – для змазування промислового обладнання, циліндрові – для циліндрів парових машин і т.п.
Інші нафтопродукти: товарні парафіни – для виробництва синтетичних кислот і спиртів, а також харчової паперу, свічок, сірників у медицині тощо; церезин – використовую при виробництві різних змазок, вазелінів кремів і електроізоляційного матеріалу; нафтові бітуми – використовують для гідроізоляційних робіт і дорожньому будівництві; гас – використовується для побутових потреб; розчинники – бензин-розчинник для резинової промисловості; уайт-спірит – для лакокрасільної промисловості; екстракційний бензин – використовується при проведенні екстракції; Нафтовий кокс – використовують для виготовлення електродів; сажа – резинова промисловість, грифелів олівців, копірувального паперу, красок.
3. Основні етапи переробки нафти. У практичній діяльності людини нафту використовують звичайно у переробленому вигляді. З моменту надходження на нафтопереробний завод нафта проходить такі основні етапи: підготовка до переробки, первинна переробка, вторинна переробка, очищення нафтопродуктів.
Підготовка нафти до переробки. За нормативами нафта, яка надходить на переробку, повинна мати вміст солей не більше 6 г/л і води 0,2%. Тому нафту збезсолюють і збезводнюють.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.