Конспект лекцій № 1-19 з дисципліни “Основи нафтогазової справи” (Основні елементи сучасної системи нафтогазопостачання. Екологія нафтогазовидобування), страница 52

Зараз для транспортування нафти і газу використовують залізничний, водний, автомобільний і трубопровідний транспорт.

2. Сучасні засоби транспортування нафти, нафтопродуктів та газу. Залізничний транспорт використовує цистерни для наливання і криті вагони для перевезення нафти у тарі. Цистерни бувають 4 і 8 вісні. Об’єм котла сучасних цистерн складає від 54 до 162. За призначенням вони бувають:

- спеціальні, для перевезення високов’язких і високопарафінистих нафт та нафтопродуктів;

- з паровою сорочкою, у яких нижня частина має систему підігрівання водяною парою;

- термоси для перевезення підігрітих високов’язких нафтопродуктів, вони вкриті тепловою ізоляцією і мають підігрівач;

-  для зріджених газів, розраховані на підвищений тиск – для пропану – 2 МПа, для бутану – 8 МПа.

Головний недолік транспортування нафтопродуктів по залізниці у цистернах полягає у тому, що зворотний пробіг холостий.

Водний транспорт використовує сухогрузи та наливні  пароплави. Сухогрузами вантаж перевозять на палубі у тарі. Нафтоналивні судна перевозять нафту й нафтопродукти у трюмах, а також у танках (баках), які розміщено на палубі. Розрізняють такі типи нафтоналивних суден: танкери морські і річкові; баржі морські (ліхтери) і річкові.

Танкер – самохідне судно , корпус якого поділено на відсіки системою поздовжніх і поперечних перегородок. Усі відсіки з’єднані між собою трубопроводами, які проходять від насосного відділення по днищу танка.

Баржі відрізняються від танкерів тим, що не мають своєї насосної станції.

Вантажність сучасних супертанкерів перевищує 700 тис. т. Але зараз більше ніж 60% їх парку поставлено до стінки, і вони використовуються як плавучі сховища нафти й води.

Танкери застосовуються для перевезення зріджених вуглеводневих газів. Для цього вони обладнуються сферичними резервуарами ємністю по 520 м³.

Головною перевагою водного транспорту є порівняно невелика ціна перевезень. Недоліки – порожні рейси судів у зворотному напрямкові.

Автомобільний транспорт перевозить усі види вуглеводневих сполук. Використовується, коли необхідні перевезення на порівняно невеликі відстані, наприклад, перевезення нафтопродуктів із нафтобаз і НПЗ до споживача. Перевезення здійснюють у тарі – діжках, каністрах, бідонах, зріджені гази у балонах, а також в автомобільних цистернах.

Перевагою автомобільного транспорту слід вважати швидкість доставляння та маневреність – можливість завезення вантажів у віддалені місця від залізниць і водних шляхів. До недоліків належать відносно висока ціна доставляння й обмежена ємність цистерн, необхідність порожніх зворотних рейсів.

Трубопровідний транспорт поділяється на нафтопроводи, нафтопродуктопроводи, газопроводи. Незалежно від того, що транспортується, всі трубопроводи складаються з однакових елементів:

-  проводові трубопроводи;

-  головні і проміжні насосні станції;

-  лінійні споруди;

-  кінцевий пункт.

Перевагами трубопроводів є:

- можливість їх прокладання у будь-якому напрямку за коротшим шляхом;

- надійність роботи незалежно від погоди, часу тощо;

- найвищий ступінь автоматизації;

- розвантаження звичайних видів транспорту.

Недоліки:

- великі початкові витрати на влаштування трубопроводів, що робить доцільним їх улаштування тільки за умови великих і стабільних вантажопотоків;

- “жорсткість” траси трубопроводу в тому, що для підключення нових споживачів потрібні додаткові капіталовкладення;

- певні обмеження на різновиди продуктів, які можливо транспортувати по одному трубопроводу.

3. Властивості нафти, які впливають на технологію її транспорту. На температуру транспорту і зберігання нафту у різному ступеню впливають її фізичні властивості: щільність, в’язкість, випаровування, пожежна і вибухова небезпечність, токсичність.

Щільність нафт при температурі 20⁰С коливається у межах 760-940 кг/ ³. Зі збільшенням температури вона зменшується за лінійним законом (рис.17.1). Від достовірного визначення щільності нафти залежить точність її обліку і, зрештою, – прибуток підприємства. Для визначення щільності нафти в лабораторних умовах використовують ареометр (рис.17.2). Від являє собою скляний поплавок градусною шкалою. Для підвищення точності визначення щільності нафти використовують ареометри з різними інтервалами щільності.