Лабораторний практикум з дослідження цифрових пристроїв на основі САПР MAX+PLUS II, страница 53

а)

б)

в)

г)

д)

е)

Рисунок 6.13

6.1.5 Застосування тригерів у текстовому редакторі

У графічному редакторі примітиви, макро- і мегафункції тригерів і інших елементів бібліотеки ЦПП застосовують так само, як і елементи бібліотеки ЦКП. Проте в текстовому редакторі використовують спеціальні засоби програмного забезпечення.

Примітиви тригерів запроваджують до проекту за допомогою підсекції оголошення регістрів/тригерів Register Declaration секції змінних Variable Section і далі застосовують в булевих рівняннях Boolean Equation логічної секції Logic Section так само, як і зразки інших елементів. При цьому якщо зразок має лише один вхід або вихід, ім’я цього виводу в булевих рівняннях можна не зазначати: у лівій частині рівнянь ім’я зразка означатиме вхід, а в правій частині – його вихід. Макрофункціїтригерів попередньо, зазвичай, вносять до складу проекту (Include Statement) із зазначенням їх імен і параметрів в підсекції Instance Declaration (parametererized) секції змінних (Variable Section) і далі застосовують в булевих рівняннях.

6.2  Лабораторне завдання

6.2.1  Дослідити основні типи тригерів

6.2.1.1 Дослідити асинхронний RS-тригер з інверсними входами (RS/-тригер) на елементах І-НЕ: за принциповою електричною схемою та осцилограмами сигналів (файли 6asyn.gdf, .scf)скласти таблиці відповідності (перемикальну) і переходів, мінімізовані рівняння вихідних функцій, виміряти затримку вихідних імпульсів; розглянути особливості побудови і перемикання макрофункції цього тригера та принципової схеми і макрофункції асинхронного RS-тригера з прямими входами (RS-тригер). У звіті навести також умовне графічне позначення за ДСТУ таких тригерів зі стислим поясненням принципу їх дії та осцилограм сигналів.

6.2.1.2 Дослідити синхронний D-тригер зі статичним керуванням (Latch – защіпка) на елементах І-НЕ за п. 6.2.1.1 (файли d:\max2work\tutorial\6lab\6stat.gdf, .scf) та розглянути особливості побудови і перемикання макрофункції і мегафункції цього тригера та схеми синхронного RS-тригера (RSC-тригер).

6.2.1.3 Дослідити синхронний JK-тригер з динамічним керуванням структури MS (схема 1) за п. 6.2.1.1 (файли d:\max2work\tutorial\6lab\6dyn.gdf, .scf); розглянути особливості побудови і перемикання базових примітивів JKFF, TFF i DFF (схеми 2, 3, 4), Т-тригера на основі D-тригера (схема 5), макрофункції D-тригера expdff (схема 6), Т‑тригера на основі типової макрофункції JK-тригера (схема 7), мегафункції D-тригера lpm_dff (схема 8) та універсальної мегафункції lpm_ff (схема 9), налаштованої на виконання функції D-тригера з інверсним динамічним керуванням.

6.2.1.4 Ознайомитися з різновидами тригерів бібліотеки бази даних (файл d:\max2work\tutorial\6lab\6lіbrе.gdf): примітивами, макрофункціями (у тому числі вибраними ІС серії 74) та мегафункціями. Розглянути функціональні прототипи (FUNCTION), таблиці відповідності та інші довідкові дані (див. п. 1.1.2, в), пояснити призначення та особливості входів (основних) і виходів.

6.2.2 Застосувати тригери в графічному редакторі для зберігання вхідних даних з подальшою реалізацією на їх основі логічної функції, що задана згідно з варіантом ХХ: за дóзвільного рівня Enable синхроімпульсом Clock записати до тригерів дані і сформувати на їх виходах потрібну логічну функцію

6.2.2.1 Скласти пристрій на примітивах тригерів вибраного типу і логічних елементів у графічному файлі 6XXy.gdfпроекту6XХy за структурною схемою 6str.gdf, виконати компіляцію і моделювання та переконатися в правильності його функціонування за часовими діаграмами 6XXy.sсf.

< Приклад:  d:\max2work\tutorial\6lab\600y.gdf (схема 1), d:\max2work\tutorial\6lab\600y.sсf (вихід y).

6.2.2.2 Виконати п. 2.1 на мегафункціях тригерів вибраного типу і логічних елементів (див. п. 4.2.2).

< Приклад: d:\max2work\tutorial\6lab\600y.gdf (схема 2), d:\max2work\tutorial\6lab\600y.sсf (вихід y1).