Лабораторний практикум з дослідження цифрових пристроїв на основі САПР MAX+PLUS II, страница 31

Контрольні  питання та завдання

1. Як слід каскадувати дешифратори з метою збільшення розрядності?

2. Як пов’язані між собою кількість входів і виходів у повних шифраторі та дешифраторі?

3. Запишіть вирази для вихідних логічних функцій 1) шифратора 8 ´ 3, 2) дешифратора 3 ´ 8, 3) стробованого дешифратора 3 ´ 8 та побудуйте їх схеми.

4. Спроектуйте на дешифраторах перетворювач коду, варіант якого задано числом у табл. 3.4, де в лівій колонці наведено вхідний код, а у верхньому рядку – вихідний. Наприклад, варіанту 8 відповідає перетворювач коду 8421 ® 8421доп. У табл. 3.4 подано: ДДК 8421, 8421доп, 8421+3, 2421, 7421, ХҐ – цифри 0...9 чотирирозрядного коду Ґрея, а також коди для відображення на семисегментному індикаторі знаків: Z1 – цифр 0...9, Z2 – літер латиниці A, b, C, d, E, F, H, U, O та Z3 – літер кирилиці А, Г, Е, Н, О, П, Р, С, У.

Таблиця 3.4

Коди

Z1

Z2

Z3

XҐ

742

242

8421 + 3

8421доп

8421

1

2

3

4

5

6

7

8

8421доп

9

10

11

12

13

14

15

8421+3

17

18

19

20

21

22

23

2421

25

26

27

28

29

30

31

7421

33

34

35

36

37

38

39

XҐ

41

42

43

44

45

460

47


4   МУЛЬТИПЛЕКСОРИ

Мета роботи: дослідження типових мультиплексорів, проектування ЦКП на мультиплексорах; групи і шини; мегафункції, основи їх настроювання, менеджер автоматичного ство­рення мегафункцій, запрова­дження мегафункцій до графічного і текстового файлів та застосування їх для побудови цифрових пристроїв.

Домашнє завдання

! Спроектувати ЦКП для реалізації логічної функції, заданої згідно з варіантом завдання (див. додаток А, варіанти завдання 4), на мультиплексорах різної розрядності та вибрати оптимальний варіант. 

4.1  Стислі теоретичні відомості

4.1.1  Принцип побудови мультиплексорів

Мультиплексором (multiplexеr, MUX) m : 1 (“з m в 1”) називається комутатор сигналів з m каналів в один, а стробований мультиплексор називається також мультиплексором-селектором (multiplexеr-selector, MS).

Залежно від адреси А = а1а0  (рис. 4.1,а) до виходу у мультиплексора має надходити один із вхідних сигналів d0 ... d3, тобто

       (4.1)

де уi - вихідні функції дешифратора.

          

               а)                                         б)               в)

Рисунок 4.1 – Принцип побудови мультиплексора

Схему за виразом (4.1) можна реалізувати на елементі І-АБО-НЕ (рис. 4.1,б): за адресою а1а0 рівень логічної одиниці з’являється на всіх входах тільки одного з елементів І, що дозволяє проходити відповідному вхідному сигналові di до виходу. Стробовий вхід G мультиплексора-селектора (пунктир на рис. 4.1, б) при застосуванні елементів з трьома станами (рис. 4.1, в) розширює функціональні можливості схеми.

Рисунок 4.2

Таким чином, мультиплексор має k адресних, m = 2k інформаційних входів та один вихід (або два взаємоінверсні виходи). Серед ІС мультиплексорів, що випускаються серійно (рис. 4.2), найпоширенішими є з розрядністю адреси k = 1, 2, 3. Вони забезпечують перемикання m = 2, 4, 8 входів до одного виходу.

Розширення роз­рядності здійснюють шляхом каскадуван­ня мультиплексорів. З цією метою стар­ший розряд адреси (рис. 4.3) з’єднують зі стробо­вим входом одного мультиплексора без­посередньо, а другого – через ін­вертор і виходи об’єднують через елемент АБО. Коли зазначений розряд  а3 = 0, до  виходу комутуються молодші біти d0...d7, а при а3 = 1 – старші d8...d15. Є і інші способи каскадування.

4.1.2 Групи і шини

4.1.2.1 Одновимірні групи