Лабораторний практикум з дослідження цифрових пристроїв на основі САПР MAX+PLUS II, страница 88

– Initiate Configuration After Programming – використовується під час конфігурування ІС;

в) За необхідності вставити відповідний адаптер в модуль MPU (або APU) та мікросхему в рознімач програмування (у „панельку”).

г) У вікні Programmer натиснути кнопку Program. Після цього програматор за ввімкнених відповідних опцій автоматично перевіряє ІС на відсутність записаної до неї інформації, програмує проект до мікросхеми, зчитує з неї записані дані і порівнює їх з даними програмного файла (.pof) та виконує функціональне тестування.

д) Переглянути текстовий файл звітності програматора (.plf).

G Примітка. Для мікросхем з ультрафіолетовим стиранням даних (Classic, MAX 5000, MAX 7000) перед програмуванням (або якщо під час програмування була зупинка) вимагається стирання. Для інших мікросхем стирання не потрібно. Для мікросхеми ACEX 1K, FLEX 6000, FLEX 8000 та FLEX 10K використовується режим конфігурування, але не програмування.

9.2.3 Дослідити пристрій на запрограмованій ІС

9.2.3.1 Розробити методику експериментального дослідження пристрою назапрограмованій ІС.

9.2.3.2 Виконати необхідні експериментальні дослідження.

9.2.3.3 Порівняти результати експериментальних досліджень з даними проектних файлів, зробити висновки.

Контрольні питання та завдання

1. Чим відрізняються сучасні програмовані ПЛІС від мікропроцесорних ІС, робота яких базується на виконанні програми? Порівняйте можливості таких ІС щодо складності виконуваних функцій і швидкодії.

2. Схарактеризуйте відмінності щодо реконфігурування структури ПЛІС типу EPLD з електричним стиранням (EЕPROM-based) і з пам’яттю конфігурації, основаній на СОЗУ (SRAM-based). Які елементи пам’яті конфігурації застосовуються для цих типів ПЛІС? Що розуміється в САПР під термінами „програмування” і „конфігурування”?

3. Зобразіть схему ПЛМ для реалізації одного з варіантів функції завдання 2 (див. додаток А, варіанти завдання 2).

4. Поясніть архітектуру ПЛІС типу EPLD: призначення сигналів і складників та їх взаємодію.

5. Поясніть архітектуру ПЛІС типу FLEX: призначення сигналів і складників та їх взаємодію.

6. Дайте поняття інтерфейсу JTAG і поясніть схеми програмування однієї ПЛІС та їх ланцюжка.


ЛІТЕРАТУРА

1. Кофанов В.Л. Математичні та схемотехнічні основи цифрових пристроїв: Навч. посібник. – Вінниця: «УНІВЕРСУМ-Вінниця», 2005.
– 165 с.

2. Справочник по цифровой схемотехнике / В.И. Зубчук, В.П. Сигорский, А.Н. Шкуро  – К.: Техніка, 1990. – 448 с.

3. Угрюмов Е.П. Цифровая схемотехника: Учеб. пособие. – СПб.: БХВ – Петербург, 2002. –  528 с.

4. Кофанов В.Л. Базовые элементы цифровых интегральных микросхем: Учеб. пособие. –  К.: УМК ВО, 1988. – 116 с.

5. Ерофеев Ю.Н. Импульсные устройства: Учеб. пособие для вузов по спец. «Радиотехника». –  М.: Высшая школа, 1989. –  527 с.

6. Калабеков Б.А. Цифровые устройства и микропроцессорные системы: Учебник для техникумов связи. – М.: Горячая линия – Телеком, 2002. –  336 с.

7. Радіотехніка: Енциклопедичний навчальний довідник: Навч.  посібник / За ред. Ю.Л. Мазора, Є.А. Мачуського, В.І. Правди. – К.: Вища школа, 1999. –  838 с.

8. Рудик А.В. Радіоавтоматика. Частина 3. Дискретні та цифрові системи радіоавтоматики. Навчальний посібник. – Вінниця: ВНТУ, 2003.       – 152 с.

9. University Program UP2 Education Kit. – Altera Corporation, v. 3.1, 2004.


Додаток А

Індивідуальні завдання до лабораторних робіт

Варіанти завдання 1

Наведіть для кожної схеми (а...п) заданого рисунку значення константи або умовне позначення еквівалентного логічного елемента, якщо елемент A виконує таку логічну функцію (далі наводиться варіант – рисунок – функція): 1) А1 – АБО,  2)А1 – І,   3)А1 – Виключне АБО,  4)А1 – Заборона,   5)А1 –  АБО-НЕ,  6)А1 – І-НЕ,  7)А1 – Виключне  АБО-НЕ, 8) А1 – Імплікація, 9) А2 – АБО, 10)А2 – І,  11)А2 – Виключне АБО, 12) А2 – Заборона, 13)А2 –  АБО-НЕ, 14)А2 – І-НЕ, 15)А2 – Виключне  АБО-НЕ,  16) А2 – Імплікація.