Лабораторний практикум з дослідження цифрових пристроїв на основі САПР MAX+PLUS II, страница 73

2. Введення часових діаграм подано найпростішим способом, але є також інші варіанти виходу на діалогові вікна Overwrite... після виділення ділянки – з меню Edit або з контекстного меню (при натисненні В2) розкриваються вкладки, які повторюють у текстовій формі команди інструментів вертикальної панелі.

3. Змінити розмір зображення по горизонталі у WDF-файлі можна так само, як і в SCF-файлі, трьома кнопками вертикальної панелі: збільшення, зменшення масштабу та розміщення всього зображення в межах екрану (кнопка з червоними стрілками).

8.2.5.4 Виконати компіляцію і функціональне моделювання проекту звичайним чином, так само, як за його графічного або текстового введення. Користуючись часовими діаграмами, визначити тип пристрою, утворений синтезатором як подільник частоти, порівняти з результатами проектування за п. 8.2.3, 8.2.4 та переглянути автоматично створений символ подільника.

< Приклад: подільник частоти із коефіцієнтом поділу М = 11 – файли d:\max2work\tutorial\8lab\800wav.wdf, sсf, .sym.

Контрольні питання та завдання

1. Порівняйте лічильники з перенесенням різного типу за критеріями швидкодії і складності. Для яких застосувань послідовні лічильники мають перевагу перед паралельними?

2. Зобразіть раціональну схему з’єднань символів макрофункції 7464 із вхідними і вихідними портами для отримання лічильника з модулем: а) 22, б) 24, в) 25, г) 27, д) 28, е) 210, ж) 211, и) 215.

3. Спроектуйте лічильник з модулем 2778 і звичайним порядком лічби (для вимірювача фазових зсувів) на основі: а) макрофункцій двійкових лічильників, б) макрофункцій декадних лічильників, в) мегафункції лічильника. Вказівка: за необхідності скористайтеся виразом (8.7).

4. Спроектуйте подільник частоти на 60 на основі: а) макрофункцій двійкових лічильників, б) макрофункцій декадних лічильників, в) макрофункцій подільників частоти, г) макрофункцій JK-тригерів (безвентильний), д) макрофункцій цифрових таймерів, е) мегафункції лічильника.


9   ФІЗИЧНЕ ПРОГРАМУВАННЯ ПЛІС

Мета роботи: дослідження типового ЦП на ПЛІС; підготовка матеріа­лів проекту для фізичного про­грамування ПЛІС; засвоєння основ програмування і верифікації ПЛІС.

Домашнє завдання

! 1) Засвоїти теоретичні відомості щодо ПЛІС та інтерфейсу їх програмування; 2) ознайомитися з описом лабораторного стенда на основі плати UP2 (у частині що стосується програмування ПЛІС родини МАХ 7000S); 3) підготувати згідно зі своїм варіантом окремий проект за п. 3.2.2.4 для програмування ПЛІС ЕРМ7128S.

9.1   Стислі теоретичні відомості

9.1.1 Загальні відомості

1.1 Сучасні  ПЛІС

Інтегровані мікросхеми (ІС) за рівнем інтеграції (який для цифрових ІС найчастіше оцінюється кількістю еквівалентних двовходових логічних елементів в одному кристалі) поділяють на малі (МІС), середні (СІС), великі (ВІС) та надвеликі (НВІС). У вигляді МІС випускаються, в основному, функціонально повні набори логічних елементів, наприклад, І-НЕ, а також допоміжні щодо логіки елементи, наприклад, буфери. З огляду на це МІС універсальні – на них можна побудувати ЦП довільної складності, але для цього потрібно багато корпусів ІС, що збільшує габарити і витрати та знижує надійність. Саме тому було налагоджено випуск СІС, які вміщують готові ЦКП або ЦПП, наприклад, дешифратори, мультиплексори, регістри, лічильники невеликої розрядності. При цьому кількість друкованих плат, необхідних для побудови ЦП, зменшується, але внаслідок зниження універсальності СІС є потреба у широкій номенклатурі (розвинуті серії містять до сотень типономіналів ІС), що знижує серійноспроможність мікросхем і, як наслідок, збільшується вартість.

Попри можливості мікроелектроніки, подальший шлях нарощування ступеня інтеграції стандартних ІС жорсткої структури виявляється невиправданим – величезні витрати на розробку ВІС і НВІС такого типу не окупаються внаслідок зниження їх універсальності, отже, і серійноспроможності. Через це випускаються спеціалізовані ВІС / НВІС на замовлення для масового виробництва, завдяки чому витрати на їх розробку розкладаються на велику кількість виробів і вартість ІС у розрахунку на один виріб стає низькою.