Характеристика геологічних умов та флюїду. Розробка покладів. Теоретичні основи експлуатації свердловин. Збирання, транспорт і підготовка продукції свердловин, страница 9

При освоєнні нагнітальних свердловин завдання полягає в тому, щоб очистити порові канали привибійної зони і свердловину від бруду й зважених часток, що можуть закупорити пори пласта при нагнітанні води. Буровий бруд із пласта свердловини видаляють посиленим тривалим дренуванням пласта з наступним ретельним інтенсивним промиванням свердловини водою, призначеною для нагнітання. Дренують пласт в основному тими ж методами, що і при виклику притоку рідини в нафтових свердловинах: поршнюванням (свабуванням), компресорним ліфтом, відкачуванням рідини могутніми глибинними насосами (звичайно електроцентровідцентровими).

Для успішного нагнітання води в пласт необхідно ретельно очистити від бруду не тільки привибійну зону, але й увесь стовбур свердловини. При очищенні привибійної зони пласта спостерігають за кількістю механічних домішок, що витягаються зі свердловини пластовою водою; коли кількість їх стає меншою за 0,5 – 1 г/м3, приступають до ретельного промивання водою, призначеною для нагнітання в пласт. Рекомендується промивати свердловину з максимально можливою інтенсивністю (2000 – 2500 м3/добу). В процесі промивання також спостерігають за кількістю механічних домішок у вихідній воді. Промивання припиняють, коли вміст механічних домішок не перевищує 1 – 2 мг/дм3, а кількість заліза – 0,5 мг/дм3. Після цього переходять до нагнітання води в пласт.

Навіть після тривалого промивання чистою водою свердловина не завжди приймає воду. Це пояснюється іноді тим, що набагато складніше очистити від продуктів корозії поверхню труб у кільцевому просторі свердловини, ніж поверхню труб у трубному просторі. Промисловими працівниками запропоновано безліч методів очищення свердловин від бруду: обробка стовбура соляною кислотою, свабування з безперервною подачею води, яка містить антикорозійні добавки, у кільцевий простір, установка пакера над пластом і т.д. Пакер закриває доступ забрудненій воді з кільцевого простору до вибою свердловини, дає можливість збільшити депресію на пласт при свабуванні й звільнити обсадну колону від подальшого впливу високого тиску в процесі нагнітання у пласт води.

Для дослідження нагнітальних свердловин застосовують ті ж методи, що і для дослідження експлуатаційних свердловин. Відмінність методу дослідження при сталому режимі нагнітання буде полягати в тому, що режим роботи свердловини змінюють шляхом зміни кількості закачуваної води. Досліджувати нагнітальні свердловини методом сталих доборів можна також у період їхнього освоєння. Значне поширення для дослідження нагнітальних свердловин дістав метод побудови кривих зниження тиску після зупинення свердловини. Цей метод можна застосовувати при нагнітанні води у свердловину.

Контрольні питання

1. Способи викликання припливу рідини з пласта.

2. Устаткування свердловини для заміни бурового розчину рідинами меншої щільності.

3. Промивання свердловини аерованою рідиною.

4. Зниження рівня рідини у свердловині за допомогою поршня.

5. Освоєння нагнітальних свердловин.

§ 2.2 Розробка газових і газоконденсатних родовищ

Під розробкою газових та газоконденсатних родовищ розуміють сукупність робіт, спрямованих на вилучення з покладу й піднімання на поверхню газу та газового конденсату, збирання, облік і підготовку їх для транспортування споживачу.

Система розробки – це комплекс технологічних та технічних заходів з метою управління рухом газу від свердловини до споживача, що включає розміщення й порядок уведення видобувних, нагнітальних і спостережних свердловин; установлення та підтримання технологічних режимів експлуатації свердловин, наземних споруджень і багатьох інших заходів, спрямованих на здійснення й керування розробкою покладу. Система розробки родовища вважається раціональною, якщо вона забезпечує виконання заданих обсягів видобутку газу та конденсату з найбільшою економічною ефективністю. Раціональна система розробки передбачає досягнення максимальної, економічно виправданої повноти вилучення газу й конденсату із пластів, дотримання вимог охорони надр і навколишнього середовища.