Характеристика геологічних умов та флюїду. Розробка покладів. Теоретичні основи експлуатації свердловин. Збирання, транспорт і підготовка продукції свердловин, страница 48

Контрольні питання

1.  Призначення та будова газосепараторів.

2.  Як поділяються сепаратори залежно від основної діючої сили?

3.  Як розрізняють газосепаратори залежно від форми та розташування корпуса?

4.  Яка пропускна здатність газосепараторів?

§5.4Транспортування нафти та газу

Транспортування нафти і нафтопродуктів

На великі відстані транспортування здійснюється чотирма основними способами: трубопровідним, залізничним, водним та автомобільним. У низці випадків використовують авіаційний транспорт (літаки, гелікоптери). Нескраплені гази транспортують лише трубопроводами.

Трубопровідне транспортування найбільш економне. Воно забезпечує низьку собівартість подавання продукції на великі відстані, безперервність у роботі, широку можливість автоматизації, зменшення втрат нафти і нафтопродуктів під час транспортування, можливість прокладання трубопроводу по найкоротшій відстані, якщо це економічно доцільно.

Трубопроводи із комплексом підземних та наземних споруд, призначених для транспортування нафти і нафтопродуктів на далекі відстані, називаються магістральними. Магістральні трубопроводи залежно від типу перекачуваної рідини називаються нафтопроводами (перекачування нафти) й нафтопродуктопроводами (перекачування гасу, дизельного пального, мазуту).

Магістральний трубопровід складається з таких елементів:

а)  станції, що перекачують (комплекс споруд і пристроїв для прийому та перекачування нафти й нафтопродуктів);

б)   насосного цеху (спорудження перекачувальної станції з насосним устаткуванням);

в)   резервуарного парку (комплекс взаємопов'язаних резервуарів для виконання технологічних операцій із приймання, зберігання і перекачування нафти);

г)   лінійної частини (сукупність ділянок трубопроводу, що з'єднують перекачувальні станції між собою або з приймально-здавальними пунктами та спорудами: ЛЕП, лінії зв'язку, переходи, устаткування захисту від корозії, пристрої дистанційного керування, протипожежні засоби й ін.).

Сучасні магістральні трубопроводи обладнані комплексом головних, проміжних перекачувальних насосних станцій великої потужності, а також наливними станціями з усіма необхідними виробничими й допоміжними спорудами. Пропускна здатність їх сягає 50 млн. т нафти у рік і більше. Споруджують трубопроводи зі сталевих труб умовним діаметром 500, 700, 800, 1000, 1200 та 1400 мм.

Трубопровідний транспорт поряд з економічністю забезпечує цілодобову роботу і майже не залежить від природних умов, чим вигідно відрізняється від інших видів транспорту. Розрізняють постанційну й транзитну системи перекачування нафти чи нафтопродуктів. Постанційна система полягає в тому, що продукт надходить у резервуар проміжної станції, заповнює його, а потім відкачується з нього на наступну станцію. Якщо на станції розташовано декілька резервуарів, то перекачування продукції здійснюється безперервно: в один резервуар продукція надходить, а з другого − відкачується в трубопровід.

Для транзитної системи характерно те, що продукт, який подається до резервуара однієї насосної станції, відразу ж відкачується насосом у резервуар іншої насосної станції. Альтернативним варіантом реалізації транзитної системи є перекачування за системою «з насоса в насос»: продукція насосної станції направляється безпосередньо на наступну насосну станцію, минаючи аварійний резервуар. Ця схема перекачування найбільш досконала й економічна, бо забезпечує максимальну герметизацію системи і запобігає втратам від випаровування в проміжних резервуарах. Усі магістральні трубопроводи оснащуються необхідними засобами автоматики, дистанційним керуванням. Магістраль розбивається на ділянки, кожна з яких закріплюється за визначеною насосною станцією, де, крім обслуговуючого персоналу, є також ремонтні бригади.

Перекачувальні насосні станції обладнуються насосними агрегатами й допоміжним устаткуванням. Головну станцію розташовують на початковій ділянці трубопроводу, тобто в районі нафтових промислів чи НПЗ, а проміжні – по трасі трубопроводу, за можливості на різних відстанях і ближче до населених пунктів, шосейних доріг та залізниць.