Промышленность \ Основы нефтегазового дела

Характеристика геологічних умов та флюїду. Розробка покладів. Теоретичні основи експлуатації свердловин. Збирання, транспорт і підготовка продукції свердловин, страница 55

Газ після сепаратора І ступеня сепарації надходить у газові сепаратори С – 2, С – 3 і далі через замірювальний вузол – користувачам. Перед подачею газу в газопровід виконується його одоризація. Надлишок газу після І ступеня сепарації через вузол регулювання скидається на факел.

IV. Основними контрольованими параметрами при роботі установки підготовки нафти та газу є:

–  тиск у сепараторах С – 1/1, С – 1/2, С – 4;

–  тиск у вертикальних сепараторах 2-го ступеня сепарації нафти;

–  температура в трубних шляхових підігрівачах;

–  тиск перекачування нафти на нафтоналивний пункт;

–  тиск закачування води у свердловину №68;

–  рівні нафти у вертикальних резервуарах;

–  рівні нафти у горизонтальних резервуарах.

Контрольні питання

1. Обладнання установки підготовки нафти та газу.

2. Принцип дії установки для підготовки нафти і газу.

3. Основні контрольовані параметри під час роботи установки.


§5.8 Підготовка природних газів

Низькотемпературна сепарація (НТС)

Призначення НТС – добування конденсату, осушення та очищення газу від механічних домішок. НТС забезпечує подачу кондиційного газу в магістральний газопровід (МГ) і видобуток нестабільного конденсату.

Рисунок 5.10 – Блок-схема НТС:

К – краплевідбійник; Т-1, Т-2, Т'-2 – теплообмінники: С-1, С-2 – сепаратори; ОУ – охолоджувальні пристрої; Д – дросель; ТДА – турбодетандерний агрегат; ТД – турбо-детандер; ХМ – холодильні машини; ВК – вихрова камера; КН – конденсат нестабільний; Ф – фланець; Ш – штуцер (дросель); ТК – турбокомпресор; СГ – сухий газ; МГ – магістральний газопровід; р1, t1 та Т1 – тиск і температура на вході; р2, t2 та Т2 – тиск і температура на виході; α – коефіцієнт Джоуля – Томпсона; к – показник адіабати; И – введення інгібітора гідратоутворення

Продукція свердловини спочатку звільняється від крапельної рідини (води й конденсату) і механічних домішок у каплевідділювачі К, причому без зміни тиску та температури. Після цього газоподібна частина продукції охолоджується потоком «холодного» газу в теплообміннику Т – 1 до мінімальної температури, за якої ще не утворюються гідрати. В результаті такого охолодження із газу виділяються (конденсуються) конденсат і вода, які відсепаровуються в першому ступені сепарації С – 1. На виході із С – 1 до потоку газу вводять інгібітори гідратоутворення.

Інгібітори гідратоутворення – це водні розчини речовин, що виділилися з газу, які з водою, становлять розчини, котрі не утворюють гідратів та замерзають за доволі низьких температур. Інгібітори також поглинають пари води із газу, тим самим знижуючи точку роси газу. Як інгібітори використовують метанол (етиловий спирт), гліколі (діетиленгліколь ДЕГ та ін.), хлористий кальцій, електроліти (хлористий літій, алюміній).

Газ у теплообміннику Т-2 охолоджується потоком «холодного» газу, а в теплообміннику Т-2 – конденсатом. У теплообміннику його можуть охолоджувати не лише «холодним» газом, але й іншими холодагентами − водою, повітрям, пропан-бутаном, аміаком тощо. Після такого попереднього (допоміжного) охолодження, яке підвищує ефективність НТС, газ надходить у пристрої та установки основного охолодження ОУ. Саме ОУ забезпечують потрібну температуру сепарації газу в другому кінцевому ступені сепарації С-2. Для охолодження газу в ОУ використовують наступні процеси, пристрої й установки.

Дроселювання – положення температури при зниженні тиску газу без здійснення роботи та теплообміну. Зниження температури залежить від різниці тисків до процесу розширення газу й після () і називається ефектом Джоуля – Томпсона. Дроселювання Д здійснюється за допомогою штуцерів Ш (рис. 16.1).

Скачать файл