Характеристика геологічних умов та флюїду. Розробка покладів. Теоретичні основи експлуатації свердловин. Збирання, транспорт і підготовка продукції свердловин, страница 45

Форма газозбірних колекторів залежить перш за все від конфігурації площі родовища (продовгувата, кругла), від розташування свердловин на ній, від кількості й характеристики продуктивних горизонтів і прийнятої схеми осушування, очищення та врахування газу по свердловинах. Назва газозбірної системи визначається звичайно формою газозбірного колектора. Якщо газозбірний колектор являє собою одну лінію, схема збору називається лінійною (див. рис. 5.1 а), коли ж газозбірні колектори сходяться у вигляді променів до центрального збірного пункту, схема називається променевою системою (див. рис. 5.1 б). При кільцевій системі газозбірний колектор огинає площу газоносного родовища (див. рис. 5.1 в). Групову систему збору застосовують за наявності групових пунктів сепарації газу (див. рис. 5.1 г).

Систему збору вибирають, виходячи із необхідності забезпечення безперебійної подачі газу користувачам, маневреності, зручності обслуговування газозбірної мережі та мінімальних витрат на її спорудження й експлуатацію.

Кільцева система збору газу більш маневрена, оскільки при аварії на будь- якій ділянці цієї системи перекриттям вимикальної арматури можна забезпечити безперебійну роботу всієї газозбірної мережі. Інші системи збору цю умову не задовольняють. Але з погляду зручності обслуговування свердловин, сепараторів і застосування засобів автоматики краща групова система збору. При цьому використовують шлейфи високого тиску і порівняно малого діаметра (100 – 500 мм). За малої кількості свердловин на родовищі групова система збору газу перетворюється в безколекторну.

Для багатопластових родовищ із різними пластовими тисками часто застосовують роздільний збір газу по різних газозбірних мережах. Різні газозбірні мережі будують також у тому випадкові, якщо газ одного з продуктивних горизонтів містить велику кількість конденсату, сірководню чи вуглекислого газу.

 Схеми збору газу і конденсату

Схема збору газу і конденсату представлена на рисунку 5.2. Газ від свердловини 1 по шлейфу 2 направляється на УКПГ, де його повністю обробляють для підготування до транспортування (очищують від механічних домішок та відводять воду й конденсат). Із виходу всіх УКПГ газ збирається в промисловому газозбірному колекторі 3 і направляється в магістральний газопровід (МГ), а конденсат по конденсатопроводу 4 – на завод із переробки конденсату. В деяких районах на родовищах здійснюють лише збір та сепарацію газу на установках первинної підготовки газу (УППГ), а в кінці його обробляють централізовано на головних спорудах (ГС), сумісних з установкою комплексної підготовки газу.

Рисунок 5.2 – Схема збору газу і конденсату

 Компресорні станції

Компресорні станції призначені для підвищення тиску і перекачування газу по магістральному газопроводу. Вони служать керуючим елементом у комплексі споруд, що входять до магістрального газопроводу. Практично саме параметрами роботи компресорних станцій визначається режим роботи газопроводу. Наявність компресорних станцій дозволяє регулювати режим роботи газопроводу при коливаннях витрат газу, максимально використовувати акумулюючу здатність газопроводу.

У газовій промисловості як газоперекачувальні агрегати (ГПА) на магістральних газопроводах застосовують відцентрові нагнітачі з приводом від газової турбіни чи електродвигуна. Поршневі газомотокомпресори використовують на станціях підземного зберігання газу.

У результаті гідравлічного опору в трубопроводі тиск уздовж нього падає. У зв'язку з цим на магістральних газопроводах споруджуються компресорні станції, призначені для підвищення тиску до величин, що визначаються міцністю металу труб. При цьому пропускна здатність газопроводу значно зростає.

На компресорних станціях є: один чи декілька компресорних цехів; електростанція чи трансформаторна підстанція; система водопостачання з насосними станціями І і II підйому, циркуляційною системою охолодження компресорних агрегатів, водонапірною баштою, градирнею й резервуаром для зберігання пожежного запасу води; вузол далекого та внутрішнього зв'язку; установка для регенерації масел із складом паливно-мастильних речовин; хімічна лабораторія; котельня; механічна майстерня; установка масляних пиловловлювачів; прийомні й нагнітальні колектори газу з вимикальною арматурою; автотранспортний парк і матеріальний склад.