Характеристика геологічних умов та флюїду. Розробка покладів. Теоретичні основи експлуатації свердловин. Збирання, транспорт і підготовка продукції свердловин, страница 23

За великої кількості ступенів їх розташовують у двох, а іноді й у трьох корпусах, з'єднаних у секції одного насоса. В з'єднувальному патрубкові верхньої частини насоса встановлюють зворотний кульковий клапан 1, який необхідний для заповнення НКТ рідиною перед пуском насосного агрегату в експлуатацію та утримання рідини в них при вимушених зупиненнях роботи свердловини. Над зворотним клапаном у кінці НКТ є зливний патрубок для спуску рідини при підйомі насосного агрегату на поверхню. Залежно від умов експлуатації використовують також насоси у зносостійкому виконанні, що застосовують в обводнених свердловинах із значним умістом піску (до 1 %). Робочі колеса цих насосів виготовляють із поліамідної смоли, а у корпусі насоса встановлюють проміжні гумово-металеві підшипники. Протектор складається із двох герметично ізольованих  секцій, через які проходить вал із двома шліцьовими кінцями для з'єднання за допомогою спеціальних муфт із валами насоса й електродвигуна. Верхня секція заповнена спеціальним мастилом для змащення упорних підшипників насоса, а нижня секція – трансформованим мастилом для подачі в електродвигун по мірі її спаду при роботі. Тиск у секціях протектора більший, ніж тиск у свердловині, що внеможливлює попадання свердловинної рідини в двигун.

Гвинтові насоси

Зараз широко застосовуються гвинтові занурені насоси для експлуатації свердловин діаметрами 146 і 168 мм із подачею 40, 80, 100 м³/добу при напорах до 1000 м. Як привід у них використовують електродвигуни, схожі на двигуни, що застосовуються у відцентрових установках. Гвинтові насоси виконані з двома робочими органами, що мають правий та лівий напрямки спіралі гвинта, завдяки чому під час роботи вони взаємно гідравлічно руйнуються й запобігається винекнення великих осьових навантажень на опірний підшипник та п'яту. Позитивні якості гвинтового насоса – поліпшення його характеристик зі збільшенням в'язкості нафти, мала чуттєвість до вільного газу й можливість подачі рідини зі збільшеним умістом домішок.

Експлуатація свердловин гідропоршневими насосами

Для експлуатації свердловин гідропоршневим насосом у неї спускають два ряди концентрично розташованих труб діаметрами 63 і 102 мм, на кінцях яких знаходиться сідло, щільно посаджене на посадковий конус. Насос спускають у трубу діаметром 63 мм, притискують до посадкового сідла струмом рідини, що нагнітається зверху силовим насосом, та приводять у дію за допомогою золотникового пристрою, розташованого між двигуном і самим насосом. Разом із поршнем двигуна зворотно-поступальний рух здійснює поршень насоса й відкачує рідину зі свердловини, яка з робочою рідиною по кільцевому пристрою піднімається на поверхню. Піднімається насос на поверхню при закачуванні робочої рідини через кільцевий простір.

Гідропоршневий насос дозволяє піднімати рідину із глибин до 4000 м із дебітом до 20 м³/добу. ККД насосної установки досягає 0,6. Недолік гідропоршневих насосів – необхідність установлення біля кожної свердловини ємності для робочої рідини та спеціального силового насоса.

Контрольні питання

1.  Принцип дії зануреного відцентрового насоса.

2.  Принцип дії гвинтового насоса.

3.  Принцип дії гідропоршневого насоса.

 § 3.7 Експлуатація газових і газоконденсатних свердловин

Особливості конструкції газових свердловин

Устаткування газових і нафтових свердловин багато в чому подібні. Відмінності зумовлені особливостями технології експлуатації свердловин та вимогами до охорони навколишнього середовища.

У газових свердловинах, унаслідок невеликої густини газу, тиск у верхній частині стовбура близький до вибійного, що підвищує ймовірність витікання газу через негерметичні з'єднання в експлуатаційній колоні й гирловому обладнанні. У процесі експлуатації покладів, газ яких містить значну кількість сірководню і вуглекислого газу, здатних інтенсивно кородувати газопромислове устаткування, газові свердловини обладнують експлуатаційними колонами підвищеної міцності. Їх обпресовують на тиск, що рівний чи перевищує пластовий, різьбові з'єднання колон ущільнюють спеціальними мастилами. Заколонний простір цементують, як правило, до гирла.