Характеристика геологічних умов та флюїду. Розробка покладів. Теоретичні основи експлуатації свердловин. Збирання, транспорт і підготовка продукції свердловин, страница 43

Залежно від конкретних умов системи збору й транспорту повинні забезпечувати: збір і вимірювання продукції свердловин; відділення (сепарацію) нафти від газу; відділення від нафти води й механічних домішок; транспортування нафти від збірних та вимірних установок до промислових резервуарних пунктів; зневоднювання нафти, її знесолення і стабілізація, тобто вилучення легких вуглеводнів; видалення з газу непотрібних домішок; облік видобутих нафти і газу та передача їх транспортним організаціям.

Система збору і підготовки нафти, газу та води класифікується: за кількістю свердловин, що обслуговуються первинними нафтозбірними установками; за наявністю чи відсутністю герметизації (закриті й відкриті); за характером руху продукції по збірних трубопроводах; за характером промислових технологічних процесів.

 Вимірювання кількості нафти, газу і пластової води по свердловинах

Найбільш простими і разом з тим точними способами вимірювання витрат нафти і води є об'ємний та масовий. При самоплинній системі збору нафти як з індивідуальною, так і з груповою вимірювально-сепараційною установкою продукцію свердловин вимірюють об'ємним способом.

Кількість нафти та води, що надходить із свердловин в індивідуальну вимірювально-сепараційну установку, визначають у вимірному трапі чи у відкритому циліндричному мірникові за допомогою рейки з поділками чи скла, встановленого на вимірнику.

На групових вимірювально-сепараційних установках кількість газу визначають за допомогою стандартних шайб, діафрагм, що встановлюються на газовій лінії після сепаратора. Кількість нафти і води по окремих свердловинах вимірюють на ГВУ шляхом перемикання засувок на розподільній батареї й спрямування продукції на вимірювальний трап чи вимірник.

На герметизованих високонапірних системах збору і підготовки нафти, газу та води продукцію свердловин виміряють автоматичними пристроями типу «Супутник» («Супутник − А», «Супутник − Б», «Супутник − ВМР»).

 Промислові трубопроводи

Трубопроводи, що транспортують продукцію свердловин на площах нафтових родовищ, поділяються на:

а) за призначенням – нафтопроводи, газопроводи, нафтогазопроводи, водопроводи;

б)     за наявністю напору – напірні й безнапірні (напірними називають трубопроводи з повним заповненням перетину труби рідиною);

в)   за функцією – викидні лінії, що йдуть від гирла свердловини до групової замірної установки; збірні колектори, що транспортують продукцію свердловин від групових установок до збірних пунктів; товарні нафтопроводи;

г) за величиною робочого тиску – на трубопроводи низького тиску (до

1,6 МПа), середнього тиску (від 1,6 до 2,5 МПа) і високого тиску (2,5 МПа), трубопроводи середнього й високого тиску – напірні, трубопроводи низького тиску – можуть бути напірними та самоплинними;

д) за гідравлічною схемою роботи – на прості трубопроводи, які мають незмінний діаметр і сталу масову витрату флюїду, що транспортується по всій довжині, й суцільні трубопроводи, які мають різні відгалуження або змінний за довжиною діаметр;

є) за видом прокладання – на підземні, наземні, надводні та підводні.

При проектуванні трубопроводів на площі родовища необхідно виконати наступні роботи: 1) вибрати трасу, тобто лінії, що визначають положення трубопроводу на місцевості; 2) вибрати раціональні довжини і діаметри викидних ліній та збірних колекторів, що відповідають мінімуму витрат металу, капітальних й експлуатаційних витрат; 3) виконати гідравлічний, тепловий та механічний розрахунки трубопроводів.

 Сепарація нафти від газу

Під час руху багатофазової продукції нафтових свердловин із пласта до збірних пунктів тиск безперервно знижується, що супроводжується виділенням газу з нафти. Для запобігання експлуатаційним ускладненням і втратам газу його відділяють від нафти в газовідділювачах, трапах чи сепараторах. Робота сепаратора зводиться до відділення нафтового газу та вловлювання краплинок нафти, що виноситься газом, утримання в газі й нафті корисних компонентів і руйнування піни, що утворилася.