Штучне заводнення здійснюється для підтримання пластового тиску шляхом пластового або законтурного запомповування в поклад води. В цьому випадку з початку експлуатації родовища ведеться спільний відбір і здавання споживачеві газу й конденсату. В той же час виникають додаткові втрати газу й конденсату, викликані їх затискуванням у пласті водою.
Система розробки газоконденсатного родовища вибирається на основі ретельного вивчення геологопромислової характеристики покладу, складу і властивостей газу й конденсату, після зіставлення техніко-економічних показників.
Контрольні питання
1. Які Ви знаєте режими роботи газових покладів?
2. Газовіддача і конденсатовіддача родовищ.
3. Основні періоди розробки газових та газоконденсатних родовищ.
4. Особливості розробки газоконденсатних родовищ.
5. Що таке сайклінг-процес?
§ 2.3 Розробка нафтових родовищ
Система розробки нафтових родовищ
Система розробки нафтових родовищ охоплює комплекс технологічних і технічних заходів щодо управління процесом розробки покладів нафти, спрямованих на досягнення високого вироблення запасів нафти з продуктивних пластів та дотримання умов охорони надр. Система розробки встановлює кількість об'єктів самостійної розробки в розрізі родовищ, кількість, розміщення свердловин, а також послідовність їх буріння, обґрунтовує необхідність і вибір методу штучного впливу на продуктивні пласти, визначає спосіб експлуатації свердловин й основні заходи щодо регулювання процесу розробки для досягнення високої нафтовіддачі, встановлює комплекс заходів для дослідницьких робіт на покладах нафти і для контролю за станом вироблення.
Оскільки для одного й того ж родовища може бути безліч систем розробки, які відрізняються кількістю видобувних свердловин, розташуванням свердловин на структурі, методом впливу на продуктивні пласти тощо, необхідно сформулювати поняття раціональної системи розробки. Воно формулюється таким чином: раціональна система розробки повинна забезпечувати потреби держави у видобутку нафти і газу з мінімальними витратами й, у міру можливості, високими коефіцієнтами нафтовіддачі.
Проектування розробки нафтового родовища полягає насамперед в розгляді великої кількості варіантів розробки, котрі відрізняються кількістю і темпом розбурювання родовищ, методом підтримування пластового тиску та способами експлуатації, а потім серед них вибирається варіант, який би відповідав вимогам раціональної системи розробки.
Пластовий та вибійний тиски
Нафта та нафтові родовищах знаходяться в тонких каналах – капілярах продуктивних пластів під тиском, який називають пластовим. Причини наявності в пластах пластового тиску пов'язані здебільшого з тиском води і газу, які контактують з нафтою (водонафтові та газонафтові контакти), а також з пружним стисненням гірських порід пластів: силою тяжіння нафти у пласті.
Початковий пластовий тиск Рпл за відсутності відбору нафти зі свердловини (при закритій свердловині) можна визначити як гідростатичний за формулою
(2.5)
де ρ – густина рідини;
g – прискорення вільного падіння;
h – глибина залягання пласта.
Коли із свердловини відбирають нафту, тиск на вибої знижується, а різниця тисків Рпл – Р виб є рушійною силою, що забезпечує приплив нафти в свердловину. При цьому на гирлі свердловини буде певний тиск, який називається гирловим Рг, тоді
(2.6)
Слід зазначити, що різниця між пластовим Рпл і вибійним РВ тисками називається депресією свердловини. Тому чим вища депресія, тим більший приплив нафти на вибій свердловини.
Нафта в пласті може також перебувати при аномальному тискові. Аномальний тиск буває двох видів: аномально високий та аномально низький.
Ці стадії перебування нафти в пласті визначають режими експлуатації і способи видобування нафти.
Розрізняють такі види режимів експлуатації покладів: водонапірний, газонапірний, розчиненого газу й гравітаційний.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.