Характеристика геологічних умов та флюїду. Розробка покладів. Теоретичні основи експлуатації свердловин. Збирання, транспорт і підготовка продукції свердловин, страница 15

Бокові відводи трубної головки  дозволяють закачувати у затрубний простір воду або глинистий розчин при глушінні свердловини, інгібітори гідратоутворення та корозії, змінювати затрубний тиск, а також відбирати газ із затрубного простору.

Підвіска фонтанних труб здійснюється за допомогою різьби або клинів. Другий спосіб кращий, оскільки в цьому випадку можливе переміщення колони труб під дією температурних і динамічних напружень.

Трубні головки комплектуються з ялинками згідно з діаметром фонтанних труб.

Фонтанна ялинка призначена для керування та регулювання потоку продукції свердловини, установки пристроїв для спуску й підйому глибинних приладів і для розміщення термометрів та манометрів, які вимірюють параметри гирлового потоку. Ялинка складається з вертикального стовбура та бокових відводів – викидів (струн). На кожному відводі встановлюють по дві засувки: робочу й резервну, або контрольну. На стовбурі встановлені корінна (центральна), міжструнна і буферна засувки. На струнах розміщені термокишені для термометрів та штуцери для манометрів, штуцери для регулювання розходу, зворотні клапани. Стовбур закінчується буфером із манометром.

Використовують одно- та двоярусні ялинки. На одноярусних ялинках один відвід (струна) робочий, другий − резервний. Якщо відводи приєднанні до хрестовини, то фонтанну арматуру називають хрестовою; якщо до трійника – трійниковою. На двоярусних ялинках нижня струна резервна, верхня – робоча. Ялинки хрестового типу менші за висотою, стійкі до вібрації, зручніші в обслуговуванні. Ялинки трійникового типу потребують менше засувок, труб та з'єднувальних частин, тобто менш металоємні.

Вибір фонтанної арматури та її компонування залежить від умов експлуатації свердловини і її технологічного режиму. При роботі свердловини корінна, міжструнна та резервні засувки повинні бути повністю відкритими. Пуск та зупинення свердловин, регулювання режимів здійснюють за допомогою робочих засувок. При виході їх із ладу закривають резервні засувки й міняють робочі. Якщо потрібний ремонт або заміна робочої струни, закривають міжструнну засувку, потік спрямовують по нижній резервній струні. Таким чином, ремонт і заміну робочої струни проводять без зупинення видобутку газу.

При складанні фонтанної арматури, при заміні її окремих елементів необхідно бути дуже уважним й акуратним, стежити за правильним та повним кріпленням усіх шпильок і болтів. Особливо ретельно повинна кріпитися трубна головка, оскільки для її ремонту та заміни слід забезпечити зупинення та глушіння свердловини. Необхідно пам’ятати, що несправність арматури може призвести до відкритого фонтанування.

Трубна та колонна головки мають бути обов'язково опресовані на міцність і герметичність на випробувальні тиски експлуатаційної колони.

Фонтанна ялинка при закритій корінній засувці повинна бути випробувана на тиск, не менше ніж у два рази більший, ніж очікуваний робочий, але не більший від випробувального тиску, передбаченого технічними умовами заводу-виготовлювача.

Присвердловинні установки та споруди

Присвердловинні установки і споруди призначені для подачі в свердловини або шлейфи інгібіторів корозії й гідратоутворення, ПАР для видалення рідини з вибою свердловин, а також для регулювання та автоматичного керування режимом експлуатації свердловин.

При централізованій подачі інгібітора до гирла підходять тільки інгібіторопроводи; насоси, дозувальні пристрої та інше обладнання знаходиться на спеціальних площадках на віддалі від гирла свердловин. Поблизу гирла свердловини розміщують установки з індивідуальною настройкою та регулюванням. Найпростіший пристрій для подачі інгібітора в свердловину складається з бачка з регулювальним вентилем, через який інгібітор сам стікає в затрубний простір свердловини. Кількість інгібітора залежить від прохідного отвору вентиля.