Резерви підвищення ефективності діяльності, управління якістю, техніко-економічний аналіз діяльності підприємства, диверсифікація діяльності, інноваційна пропозиція, продуктові інновації, страница 32

Позитивною зміною при аналізі можна вважати збільшення доходів і чистого виторгу, пік якого спостерігався в 2002р., у якому виріс обсяг виробництва. Позитивним моментом можна вважати скорочення собівартості одиниці продукції виходячи з загальної собівартості й обсягу реалізації, дані якого приведені в табл. 3.1. У цілому ж діяльність даного підприємства не можна назвати зовсім успішної через неотримання прибутку внаслідок реалізації продукції. Тому, як раніше вже згадувалося, керівництву підприємства необхідно всі сили приділити зниженню собівартості, збільшенню обсягів реалізації, нарощуванню обсягів одержання прибутку.

Можна провести факторний аналіз доходів (чистого виторгу) у залежності від зміни обсягу реалізації і ціни за аналізований період за допомогою методу ланцюгових підстановок.

Таблиця 3.18 -      Факторний аналіз доходів підприємства

Очевидно, що зростання доходів обумовлене лише ростом реалізації (+106,8 %), що позитивно впливає на динаміку доходів. При цьому величезні втрати в доходах підприємство терпить через зниження ціни (-86,3%). Дане положення речей може бути обумовлено підвищенням конкурентності на ринку реалізації, тобто підприємство дотримується цінової конкуренції.

3.6.  Аналіз фінансового стану підприємства

При аналізі фінансового стану підприємства проводять аналіз його ліквідності, платоспроможності, фінансовій стійкості, аналіз фінансових результатів (прибутку, збитків) і аналіз оборотних активів. Розглянемо дані показники і дані, необхідні для їхнього розрахунку й аналізу, більш докладно.

Ліквідність активів - це величина, зворотна часу, необхідного для перетворення активів у гроші.

Ліквідність балансу виражається в ступені покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у гроші відповідає терміну погашення зобов'язань. Ліквідність балансу досягається шляхом установлення рівності між зобов'язаннями підприємства і його активів.

Капітал – це засоби, якими володіє суб'єкт господарювання для здійснення своєї діяльності з метою одержання прибутку.

Формується капітал підприємства як за рахунок власних, так і за рахунок позикових джерел.

Основним джерелом фінансування є власний капітал. У його склад входять статутний, додатковий, резервний капітал, нерозподілений прибуток.

Статутний капітал - це сума засобів засновників для забезпечення статутної діяльності.

Статутний капітал формується в процесі первісного інвестування засобів. Внески засновників у статутний капітал можуть бути у виді коштів, майновій формі і нематеріальних активах. Величина статутного капіталу з'являється при реєстрації підприємства і при коректуванні його величини потрібна перереєстрація установчих документів.

Позиковий капітал - це кредити банків і фінансових компаній, позики, кредиторська заборгованість, лізинг, комерційні папери й ін. Він підрозділяється на довгостроковий і короткостроковий.

Зовнішнім проявом фінансової стійкості підприємства є його платоспроможність. Підприємство вважається платоспроможним, якщо наявні в нього кошти, короткострокові фінансові вкладення (цінні папери, тимчасова фінансова допомога іншим підприємствам) і активні розрахунки (розрахунки з дебіторами) покривають його короткострокові зобов'язання.

Економічною сутністю фінансової стійкості підприємства є забезпеченість його запасів і витрат джерелами їх формування.