Проектування цифрових пристроїв на основі САПР QUARTUS II: Практикум, страница 37

FПримітка. Під час створення різновиду мегафункції за допомогою менеджера його параметри вже містяться у файлі, наприклад, 400mux8.tdf, тому достатньо оголосити зразок без зазначення параметрів (непараметризований зразок). Проте за використання стандартної мегафункції, наприклад, mux параметри зразка потрібно визначити в підсекції оголошення параметризованого зразка (на кшталт настроювання мегафункції в графічному редакторі).

7. Ввести логічний блок Logic Section.

BEGIN

END;

8. Між ключовими словами (BEGIN та END;) ввести оператор булевих рівнянь Boolean Equation та вставити в утворений таким чином шаблон рівняння через крапку з комою, якими з’єднати входи мегафункції з вхідними портами та вихідний порт – з виходом мегафункції.

BEGIN

mx2.sel[2..0] = (in4, in[2..1]); mx2.data6 = !in3;

      mx2.(data7, data[5..0]) = H"32";  y2 = mx2.result;

      mx2a.sel[2..0] = (in4, in[2..1]); mx2a.data6 = !in3;

      mx2a.(data7, data[5..0]) = H"32"; y2a = mx2a.result;

END;

9. Виконати компіляцію і функціональне моделювання та переконатися в правильності проектування (для наочності див. файли 400gr_mega.bdf, 400gr_mega.vwf).  

Приклад:  500mega.tdf, .vwf.

3. Створити в текстовому редакторі проект лабораторного макета для експериментального дослідження ЦКП на мультиплексорі згідно зваріантом 5.7(див. структурну схему і задля наочності графічний аналог проекту 500gr_СКР.bdf на рис. А.3 у додатках).

Від ДІП-перемикачів MAX_SW1 вхідні змінні надходять на входи мультиплексорів, з виходів яких реалізована функція в інверсному вигляді індукується світлодіодами. Набори вхідних змінних через перетворювач двійкового коду в двійково-десятковий подаються на дешифратори

7-сегментного коду для подальшої індикації двома знакомісцями цифрового індикатора в десятковій системі. У прикладі за чотирьох змінних потрібно відобразити числа 0…15, тобто індикатор старшого розряду має або бути погашений, або індикувати цифру 1. Для цього потрібно молодшу тетраду ДДК подати на входи дешифратора 7-сегментного коду безпосередньо, а зі старшої тетради ДДК скористатися лише молодшим розрядом для гасіння або засвічування сегментів b та c (усі інші сегменти мають бути погашені).

3.1 Засвоїти сумісне включення до текстового проекту мегафункцій і макрофункцій, для чогостворити новий проект 5XXCKP і однойменний текстовий файл (.tdf), зберегти із включенням до проекту цей файл та виконати такі дії (див. файл 500CKP.tdf):

а) вставити до текстового файлу мегафункції аналогічно п. 2.3. Для цього можна скопіювати текстовий файл 5XXmega.tdf, залишити в ньому частину для реалізації пристрою на одній-двох мегафункціях, а інше видалити та виправити заголовок (Title Statement) і ім’я проекту (Subdesign Section). Відтак аналогічно п. 2.3.1,б ввести до складу проекту файли включення (.inc) і текстовий (.tdf) різновиду мегафункції, створеного менеджером (з лаб. роботи №4, тип файлів Other Source Files);

б) аналогічно п. 2.1 вставити до текстового файлу макрофункції перетворювача двійкового коду у двійково-десятковий і дешифратора 7-сег-ментного коду;

в) доповнити файл портами (Subdesign Section), оголошенням зразків (Variable Section) та необхідними з’єднаннями компонентів (Boolean Equation). Виконати компіляцію і функціональне моделювання проекту.

FПримітка. Імена портів використовувати відповідно до файлу розведення їх на друкованій платі ../4lab/MAX_pin. 

3.2 Імпортувати призначення виводів мікросхеми (див. лаб. роботу №4, п. 5.2)з файлу ../4lab/MAX_pin.

3.3 Виконати компіляцію і функціональне моделювання проекту тапереконатися в правильності проектування.

Приклад: 500CKP.tdf, .vwf.

3.4Сформувати файл програматора і виконати фізичне програмування мікросхеми (див. лаб. роботу №3, п. 3.5, 3.6).

Приклад: 500СКР.сdf.

3.5 Розробити методику та виконати необхідні експериментальні дослідження. Порівняти їх результати з даними проектних файлів, зробити висновки.

6 АРИФМЕТИЧНІ ПРИСТРОЇ