Відповіді на екзаменаційні питання № 1-88 дисципліни "Гідродинамічні машини і передачі" (Основне рівняння лопатевих гідромашин. Режими роботи гідродинамічної передачі), страница 5

                    (25)      або            ,                     (26)

где w2 и w1 – угловые скорости соответственно исходного и входного звена.

8. Спільна робота насосів

Для вивчення спільної послідовної роботи насосів потрібно побудувати сумарну характеристику насосів і характеристику мережі. При будуванні треба враховувати, що подача насосів при сумісній послідовній роботі однакова (Q=Q1=Q2), а напір дорівнює сумі напорів обох насосів при заданій подачі (НН1+2=НН1+НН2). При цьому втратами напору у лінії, яка з¢єднує насоси, нехтують, бо цю лінію звичайно виконують недовгою і насоси розташовані близько один від одного.

Для визначення робочого режиму потрібно провести підсумування ординат характеристик окремих насосів при фіксованих подачах (рис. 4).

Тобто потрібно додати ординати характеристик HН1=f(Q) і НН2=f(Q). Точка перехрещення А сумарної характеристики НН1+2=f(Q) з характеристикою мережі НМ буде робочою точкою, яка визначає робочий режим сумісно працюючих машин. Точки  А1 і А2 – робочі точки окремих насосів при їх роздільній роботі на ту саму мережу. Параметри робочих режимів (точки А1 і А2) при роздільній роботі насосів на ту саму зовнішню мережу значно відрізняються від парамерів робочих режимів насосів (точки А¢ і А¢¢) при їх сумісній роботі.

Послідовне з¢єднання групи насосів доцільно при крутій характеристиці зовнішньої мережі НМ і приводить до незначних збільшень подач.

ККД (коефіцієнт корисної дії) групи насосів hгр (наприклад, двох) визначають приблизно із виразу потужності (N1+N2) за формулою

 із якої витікає

 ,              де N1 і Nвтрачені потужності насосів1 і 2; r густина; g-прискорення вільного падіння; Q-подача; Н1 і Н2- напори насосів 1 і 2; 1 і 2- ККД насосів 1 і 2.

Якщо насоси розташовані недалеко один від одного ( у границях одного машинного залу), то можна нехтувати гідравлічними опорами всмоктувальних і напірних трубопроводів до вузлової точки їх з¢єднання. При цьому напору обох насосів однакові і дорівнюють напору у вузловій точці з¢єднання напірних ліній ( НН1=НН2=НН), а подача у мережу дорівнює сумі подач насосів (QМ=Q1¢+Q2¢) (рис. 7).

При визначенні робочого режиму потрібно провести підсумовування абсцис характеристик окремих насосів за  фіксованих значень напорів (рис. 7).

Робоча точка А визначає параметри при сумісній роботі групи насосів. Як видно з рис. 7, сумарна подача групи насосів менше за суму подач окремих     насосів при їх індивідуальній роботі на ту саму мережу: QМ< Q1+Q2. Q1 і Q2  - подачі, які відповідають робочим точкам А1 і А2 окремих насосів при їх роздільній роботі на ту саму зовнішню мережу. Дійсні реальні подачі насосів Q1¢ і Q2¢, які визначають подачу у мережу QМ=Q1¢+Q2¢, відповідають робочим точкам паралельно працюючих насосів А¢ і А¢¢ при напорі НН1+2.

ККД групи насосів (наприклад, двох) визначають за формулою :

                                            (2)або для групи насосів з кількістю насосів m:

 , звідки

У випадку паралельної роботи насосів з різними характеристиками (рис.7) напір насосу з характеристикою НН1=f(Q) при малих подачах менше напору другого насосу, то при малих подачах сумарна характеристика є характеристикою насосу НН2. На напірній лінії першого насосу у цьому випадку треба передбачити зворотний клапан, тарель якого за НН2 > НН1(Q=0) буде закриватися і перешкоджати зворотному руху рідини через перший насос. За відсутністю зворотного клапану на напірній лінії першого насосу і              НН2 > НН1(Q=0) частина рідини від другого насосу надходила б не в напірний трубопровід, а рухалася б у зворотному напрямі через перший насос (насос працював би в режимі противотоку), що є недопустимим.

9. Влияние выходного угла установления лопасти на напор колеса. Степень (коэффициент) реакции, коэффициент напора

Для насосных колес рассмотрим самый простой случай, когда скорость