Відповіді на екзаменаційні питання № 1-88 дисципліни "Гідродинамічні машини і передачі" (Основне рівняння лопатевих гідромашин. Режими роботи гідродинамічної передачі), страница 42

ГДТ з двома або більше реакторами, які не мають безпосереднього зв’язку між собою, мають назву l-реакторних (рис.3,е, з). У першій схемі реактори Р1 і Р2 посаджені на нерухому трубчасту вісь крізь обгінні муфти – автологи. За визначених умов вони послідовно включаються в обертання разом із турбінним колесом та переводять поступово роботу ГДТ в режим гідромуфти, що сприяє розширенню робочої області його характеристики. На другій схемі реактор Р1 також насаджений на нерухому трубчасту вісь крізь автологі за визначених умов включається в обертання разом із турбінними колесами Т1 і Т2, зрівнює їх частоту обертання за рахунок вимикання планетарного механізму 5 розгальмуванням сонячної шестірні. Його включення в обертання також сприяє розширенню діапазону характеристики ГДТ.

75. Перетворбвальна та запобіжна властивості ГДТ

Перетворювальна властивість ГДТ — це властивість ГДТ змінювати крутний момент вихідної ланки. Вона характеризується залежністю .

Згідно до ДСТУ 2404-94 коефіцієнт трансформації крутного моменту

ГДТ—  відношення крутного моменту вихідної ланки до крутного моменту вхідної ланки.

Гідравлічний коефіцієнт трансформації крутного моменту ГДТ — відношуння гідравлічного крутного моменту турбінного колеса до крутного моменту насосного колеса ГДТ.      

Перетворювальна властивість ГДТ оцінюється коефіцієнтом трансформації К0 (на стоповому режимі ) і К* (на оптимальному режимі ). Так як ККД , то між перетворювальною властивістю і економічністю ГДТ, яка оцінюється залежністю  є однозначний зв’язок. Так, якщо відома залежність , можна побудувати графік , або навпаки. Таким чином, про перетворювальну властивість ГДТ можна судити як по залежності , так і по залежності , але перша залежність більш зручна, так як вона більш наочна.

На рис. 4 показані характеристики трьох ГДТ, які володіють різними перетворювальними властивостями. Із збільшенням К0 зменшуються та , тобто крива  стає більш крутою.             Збільшення коефіцієнта К0 приводить до більш швидкого зростання ККД при малих і та зниженню ККД при великих і. Практика застосування ГДТ в приводах багатьох самохідних машин показала, що оцінювати економічність, (а отже і перетворювальну властивість) ГДТ тільки по максимальному ККД не зовсім правильно. Високе значення  в одній точці характеристики , ще не означає високу економічність ГДТ в цілому, в приводі машини він працює в усьому діапазоні передатних відношень на тяговому, а в ряді машин і в гальмівному режимі. Тому для оцінки застосування ГДТ часто використовують додаткові показники його еконо-мічності — діапазон економічної роботи.

та коефіцієнт втрат холостого ходу при М2 = 0

 .                                                                        (7)

Рис. 4. Характеристики ГДТ з різними перетворювальними властивостями

Розрахунковий ККД  приймають різним для ГДТ різних типів машин. Так, для ГДТ автомобілей  = 80 %; для ГДТ будівельних і дорожних машин  = 75 % і т.д. Основним недоліком ГДТ є параболічний характер зміни ККД. При всіх режимах роботи, які знаходяться за межею зони  ,  в ГДТ втрачається значна частина потужності, що знижує ККД приводу машини. Для сучасних одноступеневих ГДТ  К0  1,5 ... 5,5, оптимальний ККД  = 0,8 ... 0,91 при передатному відношенні  і* = 0,45 ... 0,9 (великі значення і* відповідають меншим значенням К0).

Запобіжна властивість ГДТ — це властивість ГДТ обмежувати крутні мо-менти і швидкість окремих ланок.

До показників запобіжної властивості можна віднести коефіцієнти обме-ження по моменту

                                                                       (8)

і по швидкості

                                                                 (9)