Відповіді на екзаменаційні питання № 1-88 дисципліни "Гідродинамічні машини і передачі" (Основне рівняння лопатевих гідромашин. Режими роботи гідродинамічної передачі), страница 46

Гідротрансформатор з осьовим турбінним колесом характеризується тим, що , і за умови близького розташування коліс у робочій порожнині можна вважати, що ці радіуси є приблизно рівними, тобто . У турбіни потік на вході завжди направлено за напрямком обертання насоса.

Якщо змінювати згин лопаті, то можна змінювати момент на турбіні. Чим більше лопать турбіни є загнутою назад, тим менше кут  і тим більше момент на турбіні. Для того, щоб , треба щоб , тому що для осьової турбіни . При від’ємному значенні цієї швидкості момент на турбіні зростає. Гранично можливе зменшення швидкості  визначається мінімально можливим  кутом , який є обмежено допустимим стисненням потоку на виході із колеса.

Для гідротрансформатора з відцентровим турбінним колесом (рис.23) . При виконанні нерівності  отримаємо . Згин лопаті назад буде підвищувати момент турбіни  більш ефективно, чим у гідротрансформаторі з осьовою турбіною, тому що на момент впливає ще і співвідношення радіусів. Гідротрансформатори з відцентровою турбіною можуть мати менший кут нахилу лопаті на виході, тому що стиснення потоку тут відбувається менше, ніж у осьовій турбіні.

Для гідротрансформатора з доцентровим турбінним колесом (рис.22) . Нерівність  може зберігатись, коли , тобто при одному і тому ж куті виходу і за інших рівних умов момент на відцентровій турбіні буде більше, ніж у гідротрансформатора з доцентровою турбіною, тому що .

80. Кавітаційна властивість ГДТ

Кавітаційна властивість ГДТ — це властивість ГДТ змінювати показники зовнішньої характеристики при роботі на кавітаційному режимі, який хара-ктеризує явище кавітації у робочій порожнині.

81. Внутрішня характеристика ГДТ

82. Комплексні ГДТ з розрізним реактором

Реактор комплексного ГДТ поділяють на два колеса, кожне з яких встановлюють  на  свою  МВХ  (рис. 3, а), що дозволяє зменшити “провал” ККД у точці ік = 1 (рис. 3, б). Цей метод знаходить найбільше розповсюдження у практиці використання комплексних ГДТ; він є універсальним тому, що його можна використати для розширення зони високих ККД для будь-яких типів і конструкцій комплексного ГДТ. Недоліком його у порівнянні з першим методом можна вважати ускладнення конструкції комплексного ГДТ (додавання ще одної МВХ) і, як наслідок цього, збільшення собівартості його виготовлення і зниження рівня надійності.

                                                                                            Рис. 7. Схеми обтікання лопатей реактора:а — нерозрізного; б — розрізног

Отже, починаючи з і  = іА  =  ік = 1 , при якому , з збільшенням і  >  ік = 1 реактор, встановлений відносно нерухомого корпуса ГДТ на МВХ, буде обертатися.

            Послідовність розташування лопатей розрізного реактора та трикутники швидкостей зображені на рис. 7, б. Коли на обидві частини реактора діє позитивний момент (МР >  0) вони нерухомі і ГДТ працює на режимах трансформації моменту (МН > МТ та К > 1), як би з одним реактором звичайного розміру, у якого лопаті сильно зігнути від входу до виходу. На характеристиці рис. 3, б ці режими відповідають 0 < і  <  іБ. Якщо вихідний кут першого реактора  =  900 або близький до нього, швидкість . У точці Б (рис. 3, б) характеристики кут атаки на вході до першого реактора стає рівним нулю, швидкість , та момент . При подальшому збільшенні і кут атаки зменшується, швидкість , момент  і перший реактор починає обертатись, при цьому він не передає на корпус реактивний момент і не бере участі у перетворенні моменту. ГДТ працює з новою лопатевою системою (насосне, турбінне колеса та другий реактор, який приблизно в два рази коротше здвоєного і у порівнянні з ним мало зігнутий), яка забезпечує меншу трансформацію моменту за рахунок зменшення нахилу характеристики МТ = f(і), на ділянці Б — А. В цьому випадку сумарні ударні втрати на режимах з великими і зменшується і ККД зростає. Для збільшення ККД ГДТ кут  роблять трохи більшим, ніж 900. У точці А (іА  =  ік = 1) момент , та при і  >  ік = 1 другий реактор також починає обертатись  під  дією  моменту   .