Гендерний аспект приватного дискурсу, страница 7

·  Застосування формального й змістовного критеріїв в функціонально-стильовому аспекті (з точки зору т. з. жанрового канону дискурсу) має результатом виділення різних за жанром типів дискурсу, які В.І. Карасик пропонує вважати жанровими форматами дискурсу [Карасик 2002: 294] відповідно до жанрів і регістрів мовлення: художній, публіцистичний і т. ін., офіційний та неофіційний типи дискурсу.

У реальному спілкуванні типи й підтипи дискурсу нечасто зустрічаються у ‘чистому вигляді’, вони здебільшого перемішуються й накладаються один на одного. Отже виділення типів і підтипів дискурсу є евристичним завданням дослідника, який обирає ту чи іншу типологію згідно з конкретними цілями свого аналізу [Шевченко, Морозова 2005b: 235-236].

1.1.4. Приватний та публічний типи дискурсу

За сферою спілкування, статусними ролями комунікантів та їх стосунками виділяють приватний та публічний типи дискурсу.

Сфери спілкування – «‘зони’ комунікації, які історично склалися і відрізняються мотивами, цілями, формами і засобами мовного коду» [Бацевич 2004: 340]. Приватний тип дискурсу має свої межі, що звужені і локалізовані у конкретному місці – дім. Усе, що знаходиться поза цими межами – це вже є сферою публічного. Світ приватного життя – домашність, життя, просочене культурою – духовною працею попередніх поколінь, атмосферою любові, світ згоди, у якому не має жорстокості. Межі між приватним і публічним світами – це дуже ‘тонкі смужки’, які перетинаються без зусиль, проте, ці світи взаємо виключаються, тому що неможливо знаходитися одночасно і в тому і в іншому. У зоні приватного дотримуються принципу приватності, що допускає особисте життя і обмовляє кінцеві границі, які є непроникні для зовнішнього оточення (публічної сфери). Благо приватної сфери (дома) полягає у його потаємності. Проникнення публічного до приватної зони призводить до дисбалансу: наприклад, можна уявити собі гуртожитки або казарми, що є несумісними поняттями з домом, де приватне життя індивіда виставляється на загальний огляд. Проте, у сучасному суспільстві є модна тенденція руйнувати границі приватного (наприклад, проникнення публічного до особистого життя за допомогою ЗМІ, або просочення приватного до ЗМІ, наприклад, реалити шоу).

Коли індивід перетинає границі між приватною та публічною зонами, змінюються його соціальні ролі – «комунікативна поведінка людини, яка обумовлюється її соціальним статусом, відбувається за певними правилами (нормами), прийнятими в суспільстві й очікуються іншими учасниками спілкування» [Бацевич 2004: 337]. Наприклад, людина у публічній сфері має статус президента країни, то у приватній сфері домінуючим статусом буде статус батька, чоловіка і т. ін., а кожному з цих статусів властива певна комунікативна поведінка. В ідеалі стосунки між учасниками приватного дискурсу є інтимними, дружніми, а публічній сфері притаманне більш офіційне спілкування. Людина, як соціальна істота, ідентифікує себе з приватною зоною, і з зоною публічною, і тільки коли людина має і приватне життя, і публічне, вона повністю реалізує себе, виступаючи у різних ролях, вступаючи у різні стосунки з іншими індивідами.

Традиційно приватну сферу ототожнювали з жінкою, а публічну – з чоловіком. Але для того, щоб збільшити спадщину дома, щось принести до нього, необхідно вийти за його межі. Тому більш справедливо було б говорити про єдність чоловічого та жіночого в домі, для підтримки якого є важливим і піклування жінки, і чоловіча праця. Проте, таке традиційне поняття дома все більше змінюється. Не в останню чергу це здійснюється у зв’язку з теорією гендерних відносин феміністичного руху кінця 1980 рр., коли домашнє буття виявляється менш значимим, менш престижним у сучасному західному суспільстві.

Таким чином, різниця між приватним та публічним дискурсами зводиться до речей, що повинні бути приховані, для яких потрібна прихованість (інтимність); та речами, які призначені для публічності. Сфера публічного – відкрита, сфера приватного – закрита. Людина може потрапити до приватної зони іншої людини або родини, якщо їй ‘відчинять двері та виявлять гостинність’.