Гендерний аспект приватного дискурсу, страница 2

2.  Типові комунікативні ролі комунікантів у приватному дискурсі – це кохані жінки і чоловіки (коханці, жінки, чоловіки, наречені), друзі і знайомі, діти, батьки, родичі.

3.  Приватний дискурс – прототипово кооперативний, якщо припиняється кооперація, припиняється і спілкування на приватні теми, і близькі стосунки комунікантів, а іноді стосунки зовсім розриваються. Учасники приватного діалогічного дискурсу реалізують наступні комунікативні стратегії: налаштування співрозмовника на позитив; приваблення до особистості комуніканта; спонукання до дій і відговорювання від дій; запобігання, залагоджування конфліктів; здобуття інформації; отримання прощення. Некооперативні стратегії включають: стратегії нападу і захисту, стратегія відмови від взаємодії. Стратегії реалізуються чоловіками і жінками по-різному, за допомогою відмінних прийомів і тактик.

4.  Стратегічне мовлення більш характерне чоловікам. Вони також користуються більш різноманітними тактиками (40 видів), аніж жінки (24 види тактик).

5.  Типові тактики чоловіків – це інтеграція, позитивна презентація, включення до класу, перебільшення, обіцянка, апеляція до характеристик співрозмовника, погроза, попередження, пом’якшення, ухилення, опозиціонування. Тактики, що типово використовуються жінками – узагальнення, труїзми, включення до класу, виправдання, афективне реагування, драматизація, перебільшення, повторення, уточнення. Тактики, що характерні тільки для чоловічого мовлення – поступки, біла неправда, хвастощі, комплімент, дражніння, згода, евфемізація, прямі запитання, образа, лайливе мовлення, зазначення свого статусу, відмова від аргументації. Виключно жіночі тактики – використання прикмет, негативна презентація, неправда, виділення, перепитування.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше виділяються типові комунікативні стратегії, характерні приватному типу дискурса, порівнюються прийоми і тактики, що використовуються чоловіками і жінками для реалізації цих стратегій.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що проведене дослідження розширює наявні в сучасній лінгвістиці погляди на мовленнєве спілкування, що є певним внеском у розробку питань теорії комунікації, соціальної лінгвістики, прагмалінгвістики, гендерних досліджень, досліджень різних типів дискурса.

Практичне значення роботи полягає в можливості застосування отриманих результатів у теоретичному курсі з комунікативної лінгвістики, у спецкурсах з прагмалінгвістики, гендерної лінгвістики, а також у наукових дослідженнях студентів та аспірантів.

Матеріалом дослідження послугували 300 дискурсивних фрагментів, що включають реалізацію комунікативної стратегії, отриманих шляхом суцільної вибірки з 10 сценаріїв англомовних кінофільмів загальним обсягом близько 2000 сторінок.

Структура роботи: дана робота складається зі вступу, 2-х розділів з висновками, загальних висновків, бібліографічного списку, списку джерел фактичного матеріалу і додатка.

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ

ГЕНДЕРНОГО АСПЕКТУ ПРИВАТНОГО ДИСКУРСУ

1.1. Дискурс як мисленнєво-комунікативний феномен

Сучасні лінгвістичні дослідження XXI сторіччя спрямовані на вивчення людського фактору у мові і мовленні. Центром уваги дослідників є людина, що здатна до творчої мисленнєвої діяльності, а також до висловлювання своїх думок під час комунікативної взаємодії. При цьому сучасна лінгвістика фокусується не на одному з комунікантів, а на взаємодії співрозмовників. Смисли висловлювань, таким чином, розглядаються не як дані у дискурсі, а як конструйовані «мовцями у ході соціальної взаємодії з урахуванням соціокультурних властивостей ситуації спілкування і когнітивних аспектів мовців» [Шевченко 2005: 15].

1.1.1. Поняття ‘дискурс’ у світлі когнітивно-комунікативної парадигми