Гендерний аспект приватного дискурсу, страница 30

13.  Чоловіки частіше відмовляються від взаємодії (60% випадків), аніж жінки (40 %). Дана стратегія реалізується чоловіками по відношенню до коханих жінок (53%), друзів (24%), дітей (23%). Чоловіки використовують наступні прийоми і тактики, щоб відмовитися від взаємодії: ухилення, зміна теми розмови (77%), етикетні формули (18%), відмова від аргументації (5%). Жінки реалізують стратегію відмови від взаємодії по відношенню до батьків (46%), коханих чоловіків (27%), знайомих (17%). Щоб відмовити у взаємодії, жінки користуються наступними прийомами і тактиками: ухилення, зміна теми розмови (54%), перепитування, уточнення (28%), етикетні формули (18%).

14.  Як показує наше дослідження, чоловіки частіше використовують різноманітні прийоми і тактики для досягнення певної мети (65%), аніж жінки (35%). Тобто чоловікам у більшому ступені характерна стратегічна поведінка.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Кожний тип дискурсу має властиві йому характеристики. Дискурс визначається як мисленнєво-комунікативна діяльність, яка протікає у широкому соціокультурному контексті; вона є сукупністю процесу й результату, характеризується континуальністю та діалогічністю. Сфера існування приватного дискурсу – це прототипово дім. Приватна сфера характеризується домашністю, потаємністю. Стосунки між учасниками приватного дискурсу є інтимними, дружніми. Типові комунікативні ролі комунікантів у приватному дискурсі – це кохані жінки і чоловіки (коханці, жінки, чоловіки, наречені), друзі і знайомі, діти, батьки, родичі.

Приватний тип дискурса – прототипово кооперативний, нормальні особисті стосунки неможливі без кооперації. Ми дійшли такого висновку, аналізуючи реалізації комунікативних стратегій чоловіками і жінками у приватному дискурсі. Комунікативна стратегія – оптимальна реалізація інтенцій мовця щодо досягнення конкретної мети спілкування, тобто контроль і вибір дієвих ходів спілкування і гнучкої їх видозміни в конкретній ситуації. Для реалізації комунікативної стратегії мовці використовують певні комунікативні тактики, тобто визначену лінію поведінки на певному етапі комунікативної взаємодії, спрямованої на одержання бажаного ефекту чи запобігання ефекту небажаного; мовленнєві прийоми, які дають змогу досягнути комунікативної мети.

У результаті дослідження було відокремлено наступні комунікативні стратегії, що реалізуються мовцями: налаштування співрозмовника на позитив; приваблення до особистості комуніканта; спонукання до дій і відговорювання від дій; запобігання, залагоджування конфліктів; здобуття інформації; отримання прощення. Також було виявлено наступні некооперативні стратегії: стратегії нападу і захисту, стратегія відмови від взаємодії. Приватний дискурс є збалансованим: кооперативні стратегії реалізуються у 53% випадків, а некооперативні стратегії – у 47% випадків, але як показує наше дослідження, у приватній сфері спілкування різного роду конфлікти, суперечки і таке інше – мають перехідний, недовготривалий характер. Якщо припиняється кооперація, припиняється і спілкування на приватні теми, і близькі стосунки комунікантів, а іноді стосунки зовсім розриваються.

Комунікативна стратегія охоплює певну комунікативну ціль та прийоми і тактики досягнення цієї цілі. Те як і яким чином досягається певна локальна комунікативна ціль у приватному дискурсі, залежить від гендерних статусів комунікантів. Жінки та чоловіки обирають різні прийоми і тактики для досягнення тієї ж самої цілі.

Стратегічне мовлення більш характерне чоловікам: у 65% випадків чоловіки переслідують яку-небудь ціль при комунікативній взаємодії. Також чоловіки користуються більш різноманітними тактиками (40 видів), аніж жінки (24 види тактик). Типові тактики для чоловіків – це інтеграція, позитивна презентація, включення до класу, перебільшення, обіцянка, апеляція до характеристик співрозмовника, погроза, попередження, пом’якшення, ухилення, опозиціонування. Тактики, що типово використовуються жінками – узагальнення, труїзми, включення до класу, виправдання, афективне реагування, драматизація, перебільшення, повторення, уточнення. Тактики, що характерні тільки для чоловічого мовлення – поступки, біла неправда, хвастощі, комплімент, дражніння, згода, евфемізація, прямі запитання, образа, лайливе мовлення, зазначення свого статусу, відмова від аргументації. Виключно жіночі тактики – використання прикмет, негативна презентація, неправда, виділення, перепитування.