Тому якщо Ek>0, то крива має більш високу і «гостру» вершину.
Якщо Еk<0, то теоретично крива має більш низьку і «плоску» вершину. При цьому вважають, що математичне сподівання і дисперсія однакові для нормального закону розподілу і теоретичного розподілу.
Рисунок 3.5 – Залежність форми кривої розподілу від
значення Еk
Нехай маємо n незалежних випадкових величин x1, x2, ..., xn, розподілених за нормальним законом з математичним сподіванням, що дорівнює нулю, і дисперсією, що дорівнює одиниці. Тоді випадкова величина
розподілена за законом, що називається “розподіл c2” або “розподіл Пірсона”. Очевидно, що вона може набирати лише невід’ємні значення. Число n називається числом ступенів вільності, χ2 – розподіл залежить тільки від n.
При n > 1 графік щільності розподілу випадкової величини c2 являє собою криву, зображену на рис. 3.6.
Рисунок 3.6 – Графік щільності розподілу c2
Зі зростанням числа ступенів вільності n розподіл наближається до нормального закону розподілу (при n > 30 розподіл практично не відрізняється від нормального).
Математичне сподівання М(X)= n, дисперсія дорівнює 2n.
На практиці, як правило, використовують не щільність ймовірності, а квантилі розподілу. Квантилем розподілу c2, що відповідає рівню значущості a, називається таке значення ca2, при якому
P(c2 > ca2) = a.
Ця формула означає: ймовірність того, що випадкова величина c2набере значення більше, ніж визначене значення ca2, дорівнює a.
Значення квантилів наводяться у спеціальних таблицях-додатках.
Таблиця 3.1 являє собою фрагмент таблиці розподілу c2. З нього видно, що випадкова величина c2 з десятьма ступенями вільності з ймовірністю α = 0,95 набирає значення більше, ніж 3,94, а та ж величина з одним ступенем вільності з ймовірністю α = 0,975 перевищує значення 0,00098.
Таблиця 3.1 – Фрагмент таблиці розподілу c2
α n |
0,99 |
0,975 |
0,95 |
... |
0,1 |
0,05 |
0,01 |
1 |
0,0315 |
0,0398 |
0,0239 |
... |
2,71 |
3,84 |
6,63 |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
10 |
2,56 |
3,25 |
3,94 |
... |
16,0 |
18,3 |
23,2 |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
Функції Excel
Для роботи з розподілом Пірсонаможна використовувати такі функції ( P(χ2>χ2a)=a).
XИ2PACП(χ2α; ступені_вільності) – повертає ймовірність α.
XИ2ОБP(ймовірність; ступені_вільності) – повертає значення χ2α.
Багато задач статистики призводять до випадкової величини вигляду
,
де x і h – незалежні
випадкові величини, причому x – нормально розподілена випадкова величина з
параметрами
Mx = 0 і Dx = 1, а h розподілена за
законом c2 c k ступенями
вільності.
Закон розподілу випадкової величини t називається законом розподілу Стьюдента з k ступенями вільності.
Графік щільності розподілу для закону Стьюдента схематично зображений на рисунку 3.7. Крива щільності розподілу схожа з аналогічною кривою для нормального розподілу.
Рисунок 3.7 – Крива щільності розподілу Стьюдента
Таблиці розподілу Стьюдента дозволяють при даному числі ступенів вільності k за ймовірністю α визначити значення tq, для якого виконується співвідношення P(|t| > tq) = α. Фрагмент такої таблиці являє собою таблиця 3.2.
Таблиця 3.2 – Фрагмент таблиці розподілу Стьюдента
В Excelдля роботи з розподіломСтьюдента можна використовувати такі функції:
СТЬЮДРАСП(хa; ступені_вільності; ознака) – повертає ймовірність
a,
що є розв’язком рівняння ,
де хa – значення, для якого обчислюється розподіл Стьюдента; ступені_
вільності – число ступенів вільності, що характеризує розподіл; ознака
– число сторін розподілу, що повертаються. Якщо ознака = 1, то функція СТЬЮДРАСП
повертає однобічний розподіл. Якщо ознака = 2, то функція СТЬЮДРАСП повертає
двосторонній розподіл.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.