б) шкала порядку. Можливі операції порівняння об'єктів за величиною (<, >, =, ≠). Приклад: шкала твердості мінералів, ступінь захворювання. Значення, виставлені різними експертами, можуть відрізнятися, оскільки мають суб'єктивний характер;
в) шкала інтервалів. Можливі не тільки операції порівняння більше або менше, але і «на скільки більше (менше)» (=, ≠, <, >, +, -);
г) шкала відношення. Користуючись цією шкалою можна відповісти на запитання «у скільки разів більше (менше)» значення величини (=, ≠, <, >, +, -, *, /).
Всі шкали можна умовно поділити на дискретні та неперервні.
В загальному випадку до дискретних шкал належать шкали класифікації і порядку. У цих шкалах не існує проміжних значень, їх часто називають некількісними.
До неперервних шкал відносять шкали інтервалів і відношення.
Назва шкали |
Вид шкали |
Можливі операції |
Класифікації |
Дискретна |
=, ≠ |
Порядку |
Дискретна |
=, ≠, <, > |
Інтервалів |
Неперервна |
=, ≠, <, >, +, - |
Відношення |
Неперервна |
=, ≠, <, >, +, -, *, / |
В залежності від типу шкали вимірювання змінних для дослідження зв’язків між ними використовують різні статистичні методи (табл. 1.1).
Таблиця 1.1 – Зв’язок шкал вимірювання та методів, що застосовуються
Шкала вимірювань змінних, що впливають |
Шкала вимірювань залежних змінних |
Методи, що застосовують |
Інтервалів або відношення |
Інтервалів або відношення |
Кореляційний і регресійний аналіз |
Найменувань або порядку |
Інтервалів або відношення |
Дисперсійний аналіз |
Найменувань або порядку |
Найменувань або порядку |
Ранговий аналіз, аналіз таблиць |
Найменувань або порядку |
Інтервалів або відношення |
Дискримінантний аналіз, кластерний аналіз |
1 Для чого необхідні математичні моделі.
2 Детерміновані моделі. Наведіть приклад.
3 Стохастичні моделі. Їх особливості. Наведіть приклади стохастичних моделей.
4 Предмет математичної статистики. ЇЇ роль у аналізі даних.
5 Дайте визначення вимірювання.
6 Шкали вимірювання. Дайте характеристику кожній шкалі.
7 Наведіть приклади для кожного типу шкал.
Для дослідження закономірностей, що виявляють себе через випадковість, досліджують закони розподілів випадкових величин та їх числові характеристики.
Випадковою називається величина, що у результаті експерименту набуває певного числового значення, причому заздалегідь невідомо, якого саме. Дискретною випадковою величиною називається величина, що набирає окремі ізольовані значення (наприклад, кількість народжених дітей). Неперервною є величина, можливі значення якої заповнюють деякий інтервал (наприклад, маса тіла немовляти).
Незалежні випадкові величини – це величини, що є результатом незалежних випадкових подій, тобто таких подій, для яких поява однієї події ніяк не впливає на ймовірність появи іншої.
2.1.1 Закон розподілу дискретної випадкової величини
Закон розподілу – відповідність між значеннями випадкової величини і ймовірностями їх реалізації. Закон розподілуможе бути заданий у вигляді таблиці, формули або графіка.
Табличне подання
X |
x1 |
x2 |
… |
xn |
P |
p1 |
p2 |
… |
pn |
, оскільки х1,х2,..хn – повна група подій
Рисунок 2.1 – Многокутник розподілу (графічне подання)
Функція розподілу – це функція F(x), що задає ймовірність того, що випадкова величина X у випробуванні набере значення менше, ніж задане х.
F(x)=P(X<x).
Іноді її називають інтегральною функцією розподілу.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.