Експлуатація бронетанкового озброєння та техніки: Курс лекцій, страница 48

— особисто проводить огляд 100 відсотків машин взводу;

— керує роботою екіпажів (обслуги) на машинах;

— перевіряє якість виконання робіт на машинах;

— перевіряє бойову готовність машин взводу;

— організовує прибирання сховищ (стоянок машин) і закріпленої території;

— підводить підсумки роботи та доповідає командиру роти.

Результати огляду матеріальної частини ОВТ записуються командиром частини, його заступниками та начальники служб у формулярах машин.

Питання, що розглянуті у лекції, мають дуже важливе значення в розділі експлуатації. Питання організації і проведення паркового ( парково- господарського) дня є невід’ємною частиною бойової готовності підрозділів і військової частини в цілому.

Організація та саме проведення паркового дня (ПГД) потребує великих організаторських та професійних здібностей від офіцерів технічної служби, їх умінь правильно організовувати та планувати роботи з технічного обслуговування, своєчасного забезпечення необхідними технічними та матеріальними засобами, підготовку особового складу технічних підрозділів до проведення паркового (ПГД).

Список літератури

1. Експлуатація бронетанкового вооружения и техники. Учебник. –М.: Воениздат,1989.

2. Щава А.А., Терещенко А.М Организация експлуатации бронетанковой техники в мирное время. –К.: КВІТУ, 1988.

3. Наказ МОУ № 041. 93 р.

4. Руководство по оборудованию и устройству парков танковых и мотострелковых частей. –М.: Воениздат, 1974.

5. Парковое оборудование бронетанкового вооружения и автомобильной техники. Кн.1, 2. –М.: Воениздательство, 1989.

6. Методичні вказівки командирам військових частин по організації і проведенню паркових (парково-господарських) днів та сезонного обслуговування.-К.: ВВ, 1998.

Лекція 10

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ПРО КОРОЗІЮ І ЗАХИСТ МАШИН

1. Необхідність та методи захисту БТОТ від впливу навколишнього середовища.

2. Види зберігання і методи консервації бойових машин ОВТ.

1. Необхідність та методи захисту БТОТ від впливу навколишнього середовища

Механізм корозії деталей БТОТ

Навколишня атмосфера є постійно діючим носієм агресивних корозійних реагентів. У загальному випадку вона містить у собі атмосферне повітря, що складається з азоту, кисню, водню, вуглекислого й інертного газів, парів  води, а також промислових газів і твердих часток (пил). Майже усі компоненти атмосфери впливають на протікання корозійних процесів.

Газовий склад повітря біля поверхні землі порівняно постійний. Вміст у ньому вологи та різних домішок може змінюватися в широких межах. Не всі домішки в атмосфері однаково корозійно-агресивні, але вони можуть підсилювати дію один одного. Найбільше впливають на протікання процесів корозії волога і кисень.

У сухому повітрі виявляється хімічна корозія внаслідок окислювання металів киснем; вона протікає відносно повільно. Збільшення відносної вологості призводить до виникнення атмосферної (електрохімічної) корозії. Її розвиток починається при відносній вологості більш 60%, тому що тільки в цьому випадку можливе випадання роси на поверхні деталі (утворення електроліту) через добове коливання температури.

На протікання атмосферної корозії істотно впливає кисень. Його концентрація в електроліті й умови дифузії стають найважливішими факторами, що визначають швидкість атмосферної корозії. Крім того, треба мати на увазі, що ділянки металу, до яких утруднений доступ кисню, стають анодами. На цих ділянках руйнування спостерігається в першу чергу. Саме тому корозія виникає під брудом, на ділянках погано проварених зварювальних швів і т.д.

З морів і океанів в атмосферу потрапляють і збільшують електропровідність плівок електролітів різні солі, підвищуючи тим самим швидкість корозії.

Значне впливають на інтенсифікацію процесів корозії роблять промислові гази. Найбільш небезпечним є сірчистий газ SO₂. Присутність в атмосфері навіть невеликої кількості сірчистого газу збільшує швидкість корозії в десятки разів. Вміст SO₂ у повітрі в середньому коливається від 0,2 до 50 мг/м³.