Технічна діагностика – галузь знань, яка досліджує технічний стан об'єктів діагностування та прояви технічних станів, розробляє методи їх визначення, а також принципи побудови й організації використання систем діагностування. Вона дозволяє оцінювати технічний стан збірних одиниць без їх розбирання, постійно слідкувати за зміною їх технічного стану, визначити за результатами діагностування дійсно потрібний і необхідний на даний момент часу обсяг робіт з технічного обслуговування і ремонту. Діагностування здійснюється в процесі виробництва, експлуатації та ремонту машини і призначена щоб забезпечити її надійність.
Теоретичні основи технічної діагностики
З теорії технічної діагностики терміни і визначення класифікують на три групи.
До першої групи належать терміни, які характеризують технічний стан об'єкта діагностування, до другої - процес діагностування і до третьої - систему технічного діагностування.
Терміни першої групи включають технічний стан, вид технічного стану та діагностичну ознаку (параметр).
Під технічним станом розуміють сукупність підданих змінам у процесі виробництва або експлуатації властивостей об'єкта, які характеризуються в певний момент часу ознаками, встановленими технічною документацією на об'єкт.
Вид технічного стану - це категорія технічного стану, яка характеризується відповідністю або невідповідністю якості об’єкта певним технічним вимогам, встановленими технічною документацією на об'єкт.
Діагностична ознака (параметр) - ознака (параметр) об'єкта діагностування, що використовується у встановленому порядку для визначення технічного стану об'єкта.
До термінів другої групи належать технічне діагностування і алгоритм діагностування.
Технічне діагностування - це процес визначення технічного стану об'єкта діагностування з певною точністю.
Алгоритм діагностування - сукупність розпоряджень про проведення діагностування.
Терміни третьої групи включають об'єкт, засіб і систему технічного діагностування.
До об'єкта діагностування належать виріб або його складові частини, технічний стан яких підлягає визначенню,
Засоби діагностування - контрольно-вимірювальний прилад або спеціальне обладнання, яке дозволяє визначити якісні характеристики об'єкта діагностування. Засоби можуть бути: вмонтовані, зовнішні, універсальні та спеціалізовані.
Під системою технічного діагностування розуміють сукупність засобів і об'єкта діагностування, а у разі потреби й виконавців, що підготовлені до діагностування та здійснюють його за правилами, встановленими відповідною документацією. Розрізнюють локальні та загальні системи діагностування.
Визначення технічного стану, в якому знаходиться об’єкт у дійсний (зафіксований момент) час має місце під час усіх видів технічного обслуговування машин, регламентних робіт, під час ставлення та зняття їх зі зберігання, виникнення відмов та несправностей окремих агрегатів, систем і механізмів.
Прогнозування (переобладнання) вірогідного технічного стану, в якому будуть знаходитися в деякий момент у майбутньому окремі конструктивні елементи і об'єкт в цілому - є основою для організації роботи відповідних служб, пов'язаних з плануванням технічного обслуговування і ремонту техніки, а також заходів щодо забезпечення подовження міжремонтних ресурсів.
Знання технічного стану, в якому об’єкт знаходився в минулому, є невід’ємною умовою для достовірного прогнозування надійної його роботи на визначений період експлуатації, під час розслідування причин аварії, поломок та складання рекламаційних документів.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.