Експлуатація бронетанкового озброєння та техніки: Курс лекцій, страница 35

Технічна діагностика базується на комплексі знань про закономірності, характеристики і на зв'язках технічних станів окремих елементів складових одиниць, які здобуті під час вивчення та дослідження об’єктів діагностування. Вона припускає, що кожному технічному стану об'єкта діагностування відповідає цілком визначений його зовнішній прояв і, навпаки, кожній ознаці відповідає цілком визначений технічний стан об'єкта. При цьому спосіб функціонування об'єкта діагностування вважається заданим, а шуканими є невідомі властивості його структури. Основними питаннями є: вивчення конкретного виробу ГКМ або його складової частини як об'єкта діагностування; сукупність (види) можливих технічних станів об’єкта діагностування; чисельність діагностичних ознак і параметрів технічних станів об'єкта діагностування на більшості ознак його та зворотне відображення; розпізнавання виду технічного стану об'єкта діагностування, тобто ставлення діагнозу (заключення про технічний стан).

Технічна діагностика в застосуванні до виробів ГКМ (наприклад танк) розглядає їх як складні об’єкти технічного діагностування. Найважливішим методологічним принципом вивчення танка або будь-якого його конструктивного елемента - це принцип множинного характеру та неоднорідності технічних станів конструкції, складності їх структури зовнішніх і внутрішніх зв'язків.

Танк умовно можна зобразити у вигляді ієрархічної блочної схеми. Наприклад: корпус, силова установка, трансмісія, ходова частина, електрообладнання, засоби зв'язку, спеціальні системи, можна видавати за елементи першого рівня. Однак будь-яка сукупність елементів даної системи разом із зв'язками може розглядатися як її підсистема. Тому для прикладу виділимо силову установку, яку розподілимо на кілька підсистем (двигун, мастильну систему, систему охолодження, паливну систему, повітряну систему, систему підігріання, систему пуску), кожна з яких може бути прийнята в якості об'єкта діагностування. В свою чергу двигун - його системи і механізми (кривошипно-шатунний, циліндро-поршнева група, механізм газорозподілення) мають цілком визначену структуру, яка характеризується структурними параметрами: масою, лінійними розмірами, зазорами й таке ін. Під час експлуатації структура об’єкта в цілому залишається незмінною.

Під час роботи усі елементи конструкції взаємодіють між собою і зовнішнім середовищем, утворюючи велику кількість зв’язків, які викликають зміни технічного стану взаємодіючих елементів.

Список літератури:

1.Эксплуатация бронетанкового вооружения и техники. Учебник. –М.: Воениздат.,1989.

2.Объект 447А. Техническое описание и инструкция по експлуатации. Кн.2 Воениздат. 1985 .

3.Объект 434 Пособие по проверне технического состояния и содержания .

–М: Воениздат, 1985.

4.Методичний посібник з організації РТО ОВТ у ЗСУ . –Київ, 2002. Наказ начальника озброєння ЗСУ №90 від 14.05.2002р.

Лекція 8

БУДОВА ПАРКІВ

1.Визначення, класифікація, загальна будова парків та вимоги до них.

2.Технологічний процес обслуговування машин у парках.

3.Протипожежна охорона парків, норми протипожежного обладнання.

1.Визначення, класифікація, загальна будова парків та вимоги до них

На сучасному етапі Збройні Сили України зазнають реорганізації і перебудування, які характеризуються чисельним скороченням особового складу і техніки. Цей процес відображається як на людях, так і на техніці.

Наказ МО України вимагає:

·  підвищити технічну підготовку особового складу;

·  всебічно підвищувати ефективність використання техніки;

·  підвищувати бойову готовність техніки та її зберігання.

Ці вимоги можливо успішно вирішувати тільки тоді, коли є добре побудований і обладнаний парк для техніки.

Для роботи з вимог будівництва і обладнання парків були задіяні викладачі нашої кафедри, які внесли вагомий вклад і доповнення в роботу майбутніх парків бойових машин для Збройних Сил України.