Експлуатація бронетанкового озброєння та техніки: Курс лекцій, страница 30

Захист вузлів, систем, агрегатів машин від біопошкоджень досягається статичним чи динамічним висушуванням повітря (для машин, що зберігаються тривалий час). Найбільш ефективним засобом щодо попередження біопошкоджень елементів машин є вплив на середовище (наприклад, очищення поверхонь деталей від забруднень і мікроорганізмів). Перспективним засобом захисту внутрішнього об’єму танків і БМП від біопошкоджень вважається нанесення (шляхом напилювання) біоцидів відповідної концентрації на поверхню відповідних пристроїв з наступним сушінням.

3.Експлуатація БОТ в гірській місцевості

Природно - кліматичні умови гірських районів характеризуються зниженням температури повітря і атмосферного тиску зі збільшенням висоти над рівнем моря, значними коливаннями температури протягом доби, а також частими туманами і глибоким сніжним покривом  взимку.

На висотах 3-4 тис.м різниця між максимальною температурою дня і мінімальною температурою ночі досягає 25°С. Навіть улітку на цих висотах за температури повітря вдень 15-20°С уночі можливі заморозки.

Характерним для всіх гірських районів є випадання великої кількості снігу в зимові місяці з глибиною сніжного покриву на гірських дорогах місцями 4-5 м, а в ущелинах 10-12 м. Навесні та восени періоди року на великих висотах бувають густі тумани, що обмежують видимість до 3-5 м. Гірські (до 2 тис. м) і високогірні дороги (понад 2 тис. м) у міру підйому перетинають різні кліматичні зони.

Оцінюючи дорожньо-ґрунтові фактори гірських умов необхідно враховувати:

-  незначну кількість доріг з кам'янистим ґрунтом, обмеженість проїзної частини і наявність великої кількості крутих поворотів (до 10-15 на 1 км шляху при радіусі кривої 50-20 м);

-  обвали скельних порід і сніжних лавин узимку, що утворять завали на проїжджій частині та велику крутість підйомів і спусків;

-  наявність вузьких тунелів різної довжини;

-  швидкі течії і перемінну глибину гірських рік, а також велика кількість каменів і підводних валунів у  їх руслах;

-  відсутність мостів необхідної ширини і вантажопідйомності.

Під час дій військ у гірських районах, у процесі організації експлуатації БТОТ необхідно враховувати вплив гірського рельєфу на потужність і економічність роботи двигуна, стан системи охолодження.

Рис. 6. Залежність атмосферного тиску Р_А від висоти Н над рівнем моря

Великі навантаження на двигун викликають його перегрівання. Внаслідок неправильного режиму використання вони можуть привести до виходу двигуна з ладу

Зниження атмосферного тиску зі збільшенням висоти над рівнем моря призводить до зниження температури кипіння води. У процесі підйому на кожні 100 м унаслідок зниження атмосферного тиску температура кипіння води зменшується в середньому на 3,2°С (рис. 5), що веде до посиленого випаровування охолоджувальної рідини із системи охолодження двигуна та у кінцевому рахунку - до його перегрівання. На великих висотах зростає витрата охолоджувальної рідини на 20 - 30% у порівнянні з рівнинними умовами.

Інтенсивне випаровування охолоджувальної рідини із системи може призвести до оголення голівок блоків двигуна, його перегрівання і порушення газового стику. Зазначена обставина змушує обмежувати граничнодопустиму температуру охолоджувальної рідини у системі охолодження двигуна в залежності від висоти до наступних значень: 1-2 тис. м - до 95°С; 2-3 тис. м - до 90°С; 3-4 тис. м - до 85°С.

У тих випадках, коли паровий клапан у системі охолодження відрегульований на надлишковий тиск (Р = 0,6 - 0,8 кгс/см²), за 1 ч роботи двигуна в звичайних умовах, дотримуючись встановленого теплового режиму витрачається близько 1 л води, а в гірських умовах - у 1,5 - 2 рази більше. Отже, двигун у горах може працювати безупинно без дозаправлення системи охолодженою рідиною близько 5-7 годин. Якщо ж паровий клапан невідрегульований, то інтенсивність випаровування води із системи охолодження зростає до 3-7 л/ч. При цьому перегрівання двигуна може статися значно раніше.