Понятие информационной системы, автоматизированные информационные системы. Классификация информационных систем. Структура и состав информационной системы, страница 22

Список всіх податків і відрахувань, їх ставки й інші реквізити містяться в довіднику "Податки й відрахування". У діалозі елемента цього довідника є такі поля, значення яких можуть бути використані для друку платіжних доручень на перерахування цих платежів. Зокрема, це поле "Рахунок" і поля "Одержувач", "Р/рахунок", "Утримування" і "Код платежу".

Для здійснення платежів до бюджету й цільових фондів у формі платіжних доручень потрібно поставити прапорець "Оплата податку/відрахування", у результаті чого дещо змінюється форма діалогу платіжного доручення.

Для формування проводок по платежах, оформленим платіжними дорученнями й виконаним банком, варто перенести інформацію про них до документу "Банківська виписка". Цей документ, як і інші, можна викликати через меню "Документи".

Набір сформованих банківською випискою проводок залежить від виду оформлюваних нею платежів. Зокрема, якщо випискою оформляється зміна сум взаєморозрахунків з контрагентами, то при цьому визначається сума першої події і, крім проводок за взаєморозрахунковому рахунку, можливі проводки з ПДВ і запису з ВД/ВВ.

Крім того, якщо константа "Виділяти аванси" встановлена в значенні "Так", то при одержанні або відправленні передоплати проводка автоматично сформується не на зазначений у документі  рахунок, а на відповідний субрахунок авансів – 371 або 681.

Константа "Чи перевіряти дублі рядків" задає перевірку на наявність у документі двох рядків з однаковими контрагентами й замовленнями. Якщо значення цієї константи "Так", то документ не буде проведений при виявленні подібної ситуації й буде видане відповідне повідомлення.

На проведення документа впливає ще одна константа "Проведення по касі тільки касовими ордерами". Якщо її значення встановлене "Так", то рядок з рахунком 30 у табличній частині банківської виписки, що відображає рух коштів з каси на поточний рахунок або навпаки, зняття їх з рахунку з каси, не сформує проводок руху грошових коштів – така проводка буде формуватися касовими ордерами. Ця сума буде врахована в підсумку приходу/видатку по табличній частині, розрахованою кнопкою "?", але не вплине на сальдо рахунку.

При обробці рядків документа, які впливають на взаєморозрахунки, програма визначає суму першої події. Якщо константа "Автоматичне створення податкових накладних" установлена в значення "Так", то при одержанні від покупця передоплати на суму авансу при проведенні "Банківської виписки" буде автоматично сформований документ "Податкова накладна" (цей документ буде збережений у журналі документів з такою же назвою – "Податкові накладні"). В іншому випадку (якщо значення константи – "Ні") податкову накладну завжди можна створити шляхом "введення на підставі". Для цього потрібно в журналі "Банк" виділити відповідну "Банківську виписку" і вибрати пункт "Увести на підставі" меню "Дії". На екран буде виданий діалог для вибору рядка документа, за яким потрібно сформувати "Податкову накладну". Натискання кнопки ОК викличе на екран діалог нової сформованої податкової накладної із заповненими реквізитами.

У програмі "1С: Підприємство 7.7" є три документи, спеціально призначені для ведення валютного обліку,: "Покупка валюти", "Продаж валюти" і "Переоцінка валюти" (меню Документи → Валютні операції). Інші документи формують валютні проводки, якщо при заповненні обрані або валютний рахунок або іноземний постачальник.

Він виконує всі необхідні операції, тільки списання валюти з валютного рахунку потрібно відобразити в день списання у валютній "Банківській виписці" на субрахунок 334 "Кошти в дорозі в іноземній валюті".

Новий документ "Продаж валюти" можна створити командою Документи → Валютні операції → Продаж валюти або через Журнали → Валютні операції → Новий

При проведенні документа оприбуткуються отримані гривні в дебет субрахунку 311 у кореспонденції із субрахунком 711 "Дохід від реалізації валюти", списуються на витрати комісійні із субрахунку 311 і собівартість валюти із субрахунку 334 за курсом НБУ на день продажу. Якщо курс НБУ на день продажу змінився в порівнянні з курсом на день списання валюти з валютного поточного рахунку, то відбувається розрахунок бухгалтерських курсових різниць за субрахунком 334. У податковому обліку з рахунку "ВД" списується балансова вартість проданої валюти, у такому ж розмірі нараховуються валові витрати. Крім того, нараховуються витрати за комісійним і валовим доходом від продажу валюти.

Якщо в процесі господарської діяльності підприємства виконується операція покупки валюти, в обліку це можна відобразити документом "Покупка валюти”

Але спочатку потрібно документом "Банківська виписка" відобразити перерахування грошей на покупку валюти вповноваженому банку. Документ "Покупка валюти" створюється командою Документи → Валютні операції → Покупка валюти або через Журнали → Валютні операції → Новий. Заповнюється він так само, як і документ "Продаж валюти".

При проведенні документа формується комплекс бухгалтерських проводок: оприбуткується на субрахунок 312 "Валютний рахунок" куплена валюта зі списанням її гривневого еквівалента із субрахунку 333, списуються на витрати комісійні банку, нараховується відсоток у Пенсійний фонд у кореспонденції із субрахунком 333. На субрахунку 333 утвориться різниця між курсом НБУ (за яким оприбуткується валюта на субрахунку 312) і курсом УМВБ (за яким витрачається гривня на покупку). Фактично це різниця між балансовою вартістю валюти й курсом НБУ, і вона списується із субрахунку 333 на витрати або доходи. У податковому обліку на забалансовому рахунку "ВД" прибуткується балансова вартість валюти, нараховуються валові витрати за комісійними банку й за відрахуваннями у Пенсійний фонд.