Конструктивні та технологічні особливості відслідковуючого гідроприводу. Технологія виготовлення електромеханічного перетворювача сигналів. Обробка на металорізальних верстатах, страница 12

На підставі цих даних будують регулювальну характеристику перетворювача, представлену на мал. 18. З цієї характеристики визначають: а) хід заслінки ± /гмах; б) ширину петлі гістерезісу, що повинна бути не більш (0,03 . .. 0,05) /умах;

в) несиметричність ходу, обумовлену як різниця переміщень заслінки при - Iy мах ; абсолютне значення цієї величини Dh=h1 max – h2мах = 0,005-0,006 мм;

г) нелінійність характеристики К. = (DIy / Iy мах )• 100% для трьох значень ходу ± h1, ± h2, ±h3, причому hмін < h1< h2< h3< hмах

Остаточно відрегульований перетворювач випробовують спочатку в камері холоду при температурі —60 ±5 °С протягом 90 хв, а потім при +100 ±5 °С також протягом 90 хв. Після проведення цих іспитів і витримці при нормальній температурі не менше 2 год. характеристику перетворювача Іу =£(п) знімають повторно. У випадку, якщо значення вихідних характеристик не відповідають вимогам технічних умов, то теплові іспити можна повторити ще 2 рази. Якщо після триразових теплових іспитів параметри перетворювача не будуть укладатися в необхідні, то його розбирають і виявляють дефекти.

На кожен придатний перетворювач оформляють паспорт, у який заносять основні технічні дані. Перетворювач упаковують у спеціальну тару, виготовлену з прес-порошку, для подальшого транспортування і збереження.

Мал. 18. Регулювальна характеристика ЕМП із механічною пружиною:

с — геометричне місце точок середини петлі гістерезісу.

Розділ 3

ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ПІДСИЛЮВАЧІВ ТИПУ СОПЛО-ЗАСЛОНКА І СТРУМИННА ТРУБКА.

Тема 3.1 Гідравлічний підсилювач типу сопло-заслонка та його конструктивно-технологічні особливості

Цей тип підсилювач одержав широке поширення в конструкціях гідроприводу в основному як перший каскад посилення. Його широке застосування зумовлюється простотою конструкції, високою чутливістю і надійністю в роботі, відсутністю тертьових частин, а також можливістю регулювання робочого зазору між торцем сопла і заслонкою.

У гідравлічному підсилювачі, показаному на мал. 19, що керує заслонка 1 є вихідним елементом перетворювача сигналів і її переміщення щодо торців сопел 2 викликає відповідну зміну їхньої витрати.

У загальному випадку опір регульованого дроселя типу сопло-заслонка складається з трьох опорів: 1) нерегульованого опору по довжині дроселюючого каналу 2) нерегульовані опори при повороті потоку робочої рідини на 90°; 3) регульованого опору в робочому зазорі між торцями сопел і заслонкою.

З метою забезпечення симетричності характеристик гідроприводу парні сопла повинні мати однакову витрату робочої рідини. Забезпечення рівної витрати практично неможливо унаслідок впливу різних технологічних похибок і тому припустима різниця у витратах складає приблизно 5—10% від загальної секундної витрати при обраному зазорі між соплом і заслонкою і заданій величині перепаду тиску на дроселі.

Одним з важливих параметрів є діаметр дроселюючого отвору сопла с/л і точність його виготовлення. Значення діаметра визначається в основному необхідною витратою і типом застосовуваного ЄМП. Чим більше витрата, тим відповідно повинна бути більше і потужність ЄМП, що приводить до збільшення габаритних розмірів і маси підсилювача.

Зменшення габаритних розмірів і маси може бути досягнуте за рахунок збільшення робочого тиску на соплах, але це у свою чергу приводить до непродуктивних втрат робочої рідини. Тому вибір діаметра отвору сопла визначається поруч конструктивно-технологічних факторів і для сучасних конструкцій знаходиться в межах 0,4—1 мм із допуском на виготовлення 0,03—0,05 мм. Робочі крайки отвору сопла повинні бути гострими, без забоїн, заусенців і вм'ятин. Крім того, робочий торець кожного сопла повинен бути перпендикулярний до вісі отвору з точністю 0,03—0,05 мм із метою забезпечення герметичності при нульовому зазорі між соплом і заслінкою.

Статичні характеристики гідроприводів, що стежать, визначаються не тільки параметрами електромеханічного перетворювача і підсилювача, але і значенням силового впливу потоку робочої рідини на заслінку, що є основним навантаженням, подоланої якорем.