Війна за незалежність у північній америці і утворення США, страница 26

У це же час від колоніальної залежності Португалії була звільнена Бразилія. У відмінності від колишніх іспанських колоній її незалежність була оголошена "поверх". У результаті буржуазної революції в Португалії, поштовхом до якої стала окупація в 1808 р. наполеонівськими військами, у Ріо-де-Жанейро втік португальський регент (пізніше король Жуан VI). Його син Педро після повернення батька на батьківщину за вимогою кортесів (представницьких органів Португалії) оголосив у 1822 р. про незалежність Бразилії, що стала конституційною монархією (13). Конституція цієї країни надзвичайно схожа з конституцією США. Вона встановила адміністративну і судову автономію 20 сполучених штатів, закріпивши федеративний устрій Бразилії.

За своєю сутністю національно-визвольне прямування в Латинській Америці мало характер буржуазних революцій і відчинило шлях для капіталістичного розвитку нових незалежних держав. Проте, державний лад, що установився в більшості з них мав визначені особливості, щодо США і європейських держав. У історії правової літератури для його позначення використовується такий термін як "каудилізм". Іншими словами в країнах Латинської Америки після завоювання незалежності надзвичайне поширення одержали державні режими, очолювані військовими диктаторами - каудільо. їхня влада встановлювалася шляхом військових переворотів, здійснюваних колишніми "революційними" генералами, зацікавленими в зберіганні значної земельної власності. У результаті в плині півстоліття після звільнення в латиноамериканських країнах фактично не проводилося широких соціальних реформ і не були введені політичні свободи (14).

Показовою в цьому відношенні є Мексика. З 1824 по 1848 р. тут відбулося 250 військових заколотів і замінився 31 президент. З 1854 по 1860 рр. країна була охоплена новою буржуазною революцією. У 1861 р. завоювати Мексику спробував Наполеон III, але в 1867 р. війська інтервентів були розгромлені (15). У 1876 р. у Мексиці був установлений диктаторський режим президента Діаса, що протримався до 1910 р. У цей час його скинула чергова буржуазно-демократична революція. У 1917 р. ця країна, нарешті, одержала демократичну Конституцію, вироблену Національним Конгресом.

Зноски та примітки:

1.История средних веков. В 2 Т. / Под ред. С.Сказкина. - М., 1977. -Т.2. С.44

2. История стран Азии и Африки в Средние Века. Часть 2. / Под ред, Ф.Ацамба; З.Лапина, М.Мейер. - М., 1987. - С. 177.

3. Дж.Неру. - Указ. Соч. -12. - С. 7,

4. Новая история. Часть Первая. - С. 45-46.

5. История стран Азии и Африки в Средние Века. Часть 2. / Под ред. Ф.Ацамба, З.Лапина, М.Мейер. - М., 1987. - С. 251.

6. Маркс К Ост-Индская компания , ее история и результати деятельности. - Маркс К, Знгельс Ф. - Собр. Соч. - Т. 9 - С. 152.

7. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права. - Ч. 2. -С. 46 - 48.

8. Новая история. Часть Вторая. - С. 98-99.

9. Дж.Неру. - Указ. Соч. - Т2. - С. 227-228.

10. История стран Азии и Африки в Средние Века. Часть 2. / Под ред. Ф.Ацамба, З.Лапина, М.Мейер. - М., 1987. - С. 251-252,273.

11. Новая история. Часть Вторая. - С. 120.

12. Новая история. Часть Первая.-С. 240-241.   

13. Там же.-С. 241-242.

14. Черниловский 3. - Указ. Соч. - С. 365-366.

15. Новая история. Часть Первая. - С. 576, 578.

ЛЕКЦІЯ ТРИНАДЦЯТА

БУРЖУАЗНЕ РЕФОРМУВАННЯ РОСІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВИ в XIX- початку XXст.ст. ДЕРЖАВНИЙ ЛАД ЯПОНІЇ в XIX- початку XXст.ст.

1. Причини і характер буржуазного реформування в Росії в 60 -70 рр. XIX в.

2. Державний розвиток Росії наприкінці XIX – на початку XX ст.ст.

3. Реставрація Мейдзі в Японії в 1867 - 1868 р. і Конституція 1889 р.

І питання