2. невідповідність«форми уряду)справедливої влади по згоді управляючих;
3. існуючий необмежений деспотизм, який ставить за обов'язок народу „скинути такий уряд і на майбутній час довіряти свою безпеку іншій охороні” (2).Таким чином, Декларація формулювала право народу на справедливу владу, тобто принцип народного суверенітету як єдиного джерела публічної влади.
Проте, прийняття Декларації незалежності в ході незавершеної війни з англійцями не означало ще остаточної відчуженості колоній від метрополії. Для перемоги була необхідна консолідація в збройній боротьбі і створення законодавчої бази майбутньої державності. У 1778 р. Континентальний конгрес запропонував штатам, як тепер іменувалися колонії, розглянути «Статті про конфедерацію), прийняті 9 липня у Філадельфії штатом Пенсільванія. Це був документ, що передбачав «вічний союз» - конфедерацію незалежних штатів. Створювався міждержавний союз 13 штатів із загальним населенням 3 млн. чол. (3). Конфедерація приймала назву Сполучених Штатів Америки. Підкреслювалося, що«кожний штат зберігає своє верховенство, свою свободу і незалежність, так само як усю владу, усю юрисдикцію й всі права, які не представлені цією конфедерацією Сполученим Штат, тим , що зібралися на конгрес). Координуючим органом у державній діяльності США ставав щорічно скликаний Конгрес, де кожний штат розташовував одним голосом із тридцятьох. Питання війни і миру, міжнародних договорів і загально фінансові вирішувала більшість, підтримана не менше, ніж дев'ятьма штатами (4). Подальша державна дивергенція штатів стала можливою тільки після остаточного перелому у військових діях на користь американських військ.
Найбільше яскравими віхами боротьби за незалежність стала перемога армії Дж. Вашингтона в Саратоги (17 жовтня 1777 р.) і капітуляція англійців у Иоркгауна (19 жовтня 1781 р.). У цілому війна була досить кровопролитної. На її хід уплинули міжнародні відносини, у яких головну роль зіграли позиції Франції, Іспанії, Росії і Голландії. Істотний тиск на Великобританію зробила „Декларація про збройний нейтралітет” (1780 р.), у розробці котрої особисту участь приймав уряд Катерина II. У міжнародну практику впроваджувалися нові принципи морського права:
а) свобода торгівлі нейтральних держав із ворогуючими сторонами;
б) вільний провіз на нейтральних судах вантажів не військового характеру;
в) недійсність блокади, яка не забезпечена наявними військово-морськими силами;
г) заборона затримки й огляду нейтральних суден британським флотом без достатніх основ;
д) компенсація власникам торгових суден збитків за незаконне захоплення (5).
З вересня 1783 р. офіційно була припинена війна США з Великобританією. Версальський мирний договір визнав незалежність колишніх англійських колоній, територія яких розширювалася за рахунок земель від Аллегану до Міссісіпі. Іспанії поверталися Флорида й о.Мінорка, Франції - деякі острови у Вест-Індії.
Таким чином, основним результатом війни за незалежність у Північної Америці стало виникнення незалежних буржуазних держав з республіканською формою правління, які створили специфічну форму державного устрою - конфедерацію. Це дає підставу кваліфікувати національно-визвольну війну як буржуазну революцію. Водночас, „соціально-економічне завдання цієї революції до кінця не було розв'язане, а тому створилося буржуазне суспільство з пережитками докапіталістичних форм експлуатації” (6). Про справедливість даного висновку свідчать документи, які в подальшому остаточно сформували основи державного ладу США як єдиної держави.
IIпитання.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.