Керування підприємством. Стратегічне керування. Антикризове керування підприємством, страница 6

14.  Корпоративний дух. Позитивний настрій на підприємстві є прогресивним моментом для діяльності підприємства.

Модель Вайсборда.Належить до організаційних моделей. Тут уже враховуються взаємини між людьми на підприємстві. Заснована на баченні підприємства як відкритої системи. Всі осередки цієї системи мають зворотні зв'язки і є рівними за ієрархією. При проведенні діагностики цієї системи розглядаються відповіді на поставлені для кожного осередку питання. Після цього на думку автора моделі, всі основні аспекти діяльності підприємства стають досить прозорими. Питання, що ставлять за підрозділами моделі:

ціль. Яким бізнесом ми займаємося?

структура. Як ми розподіляємо роботу?

лідерство. Чи утримуються  підрозділи в  рівних вагових категоріях?

винагорода. Чи досить мотивоване виконання всіх необхідних заходів?

взаємини. Яким чином здійснюються взаємини між людьми? Чи є вони конфліктними або дотримуються  умови підтримки корпоративного духу в колективі?

допоміжні механізми. Чи використовуються адекватні  й альтернативні методи керування?

Модель «7С».Належить до організаційних моделей; аналізує конкурентні  переваги підприємства; практично не розглядає зовнішнє середовище та орієнтована на внутрішні зміни на підприємстві. Модель складається із 7 взаємозалежних елементів:

1)  стратегія - напрямок стратегії на розподіл обмежених ресурсів для досягнень намічених цілей у заданій перспективі;

2)  структура - опис організаційної схеми й опис робочих місць;

3)  системи і процедури - опис процесів і встановлення процедур (системи планування, керування якістю і т.д.);

4)  склад персоналу - характеристика всіх якостей персоналу (починаючи з демографічних і закінчуючи проявами характеру);

5)  стиль керування - характер і напрямок дій керівництва підприємства в ході досягнення певних цілей;

6)  сума навичок персоналу - характеристика здатностей, що відрізняють персонал і підприємство в цілому;

7)  спільно поділені цінності, або корпоративна культура - включення найважливіших цінностей й основних концепцій, які доводять до свідомості всіх співробітників і визначають політику підприємства.

Ключовим моментом у даній моделі є той факт, що неможливо змінити якийсь один фактор, не змінивши іншого. Наприклад, неможливо змінити корпоративну культуру без зміни стратегії та, навпаки, змінити стратегію без внесення коректування у корпоративну культуру.

Найбільш показовою є модель, заснована на теорії життєвих циклів підприємств, запропонована американським дослідником І. Адезисом і названа за його ім’ям, моделлю Адезиса.  Основна її ідея полягає у співвідношенні розвитку організації розвитку  до живого організму. Життєвий цикл організації ділиться на дві фази – зростання і старіння (рис. 5.1).

Рис. 5.1.  Модель життєвого циклу організації І.Адезиса

Кожен етап розвитку має свої проблеми, які умовно можна розділити на дві категорії: хвороби зростання, які можуть бути обумовлені незрілістю підприємства, й організаційні патології, в які вони перетворюються та з якими підприємство не може впоратися самостійно.

Зародження (Courtship)− перший етап на якому етапі підприємець обговорює нову бізнес-ідею й ухвалює рішення щодо створення бізнесу. Тут необхідно розглянути дві умови створення успішного підприємства: чи готовий ринок до прийняття вашого товару та чи готове підприємство до прийняття відповідальності з випуску товару.

Дитинство (Infancy) − етап реалізації мети та початок діяльності компанії. Характерні риси організації на даному етапі: нечітка структура, невеликий бюджет, відсутність налагоджених бізнес-процесів, слабка субординація, відсутність системи оцінки виконання завдань. Для цього етапу характерні швидкі рішення, нездатність підготувати довгострокові плани або виробити стратегію та, у цілому, керування від кризи до кризи. Для нормальної життєдіяльності організації потрібен реальний бізнес-план, у якому були б проаналізовані стан зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства. Необхідними умовами успішного розвитку на цій стадії є стабілізація грошових потоків і загальної діяльності підприємства.