- переділ власності;
- стабілізація фінансової діяльності підприємства для наступної його передачі іншому власникові;
- та ін.
У процесі реалізації своїх цілей антикризове керування підприємством спрямовано на рішення таких основних завдань:
1. Діагностика стану підприємства повинна відбуватися постійно. Аналізувати підприємство потрібно до того, як воно увійшло в стан кризи, тоді вжиті заходи будуть спрямовані на запобігання кризі, а не на його погашення. Діагностика передкризового стану підприємства дозволяє також одержати необхідний запас часу для реалізації інших антикризових заходів.
2. Відновлення платоспроможності підприємства. Втрата платоспроможності - один із симптомів кризового стану підприємства. Але її відновлення повинне відбуватися з урахуванням ідентифікації й усунення причин, що викликали подібний стан підприємства.
3. Відновлення стабільності підприємства. Для реалізації цього завдання необхідно провести комплекс антикризових заходів, які полягають у відновленні загублених переваг, таких, як підвищення інноваційної активності, відновлення ліквідності, підвищення конкурентоспроможності й ін.
4. Максимальне зменшення наслідків кризи. Ефективність реалізації необхідних заходів оцінюється за допомогою зіставлення значення докриззової ринкової вартості підприємства і його посткризової вартості.
5. Запобігання банкрутству підприємства.
Процес антикризового керування містить у собі ряд послідовних кроків з реалізації механізму впливу на систему з метою попередження, пом'якшення і подолання криз різних типів.
Він включає не тільки роботу з діагностики поточного стану підприємства, але й соціально-організаційну діяльність.
Тут істотний вплив можуть мати фактори дефіциту часу, зниження керованості, конфліктності інтересів, високого ступеня невизначеності й ризику, тиску конкурентів, зниження конкурентоспроможності, і ін.
Але антикризове керування не зводиться тільки до пошуку шляхів виходу з їхньої несприятливої ситуації. Процес його здійснення зводиться до виконання набору послідовних етапів.
Етапи антикризового керування
1. На першому етапі передбачається перевірка доцільності та своєчасності проведення заходів щодо антикризового керування. При недоцільності відбувається повернення до вихідної ситуації - пошуку нових цілей, планування з ними спеціальних заходів. Для визначення доцільності заходів, необхідно зробити такі дії:
- визначити ефективність поточної стратегії. Для цього визначаються місце підприємства на ринку, групи пріоритетних споживачів, розмір прибутку, розмір кредиту, обсяг продажів та ін.;
- оцінити конкурентне становище підприємства. Для цього використовується SWOT-аналіз або інші види аналізу стратегічного становища. За їх допомогою визначаються сили, слабості, загрози, можливості; розмір і рівень розвитку пріоритетного ринку та місце досліджуваного підприємства на ринку;
- оцінюють рівень цін і собівартості продукції підприємства щодо його конкурентів. Процес визначення витрат за кожним видом діяльності дає можливість краще зрозуміти структуру витрат підприємства. Крім того, необхідно провести порівняльну оцінку витрат підприємства і його конкурентів за основними видами діяльності. Таким чином, можна виявити найкращу практику виконання певного виду діяльності, найбільш ефективний спосіб мінімізації витрат і на основі отриманого аналізу розпочати зміну витратної політики власного підприємства;
- визначити причини, що викликали кризу. Без чіткого формулювання проблем, що викликали кризу на підприємстві, без їхньої ідентифікації неможливо розпочати розробку антикризових заходів.
2. Другий етап – це створення спеціалізованої команди. Фахівці цієї команди повинні мати такі знання, як теорія криз, прогнозування, теорія дозволу конфліктів, розробка управлінських рішень, дослідження систем керування, макроекономіка, мікроекономіка і т.д.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.