6. Коефіцієнт автономії – це частка власних засобів підприємства в загальній сумі активів балансу. Він характеризує ступінь фінансової незалежності підприємства від кредиторів. Поширена думка, що коефіцієнт автономії не повинен бети нижче 0,5-0,6. Вважається, що при малих значеннях цих коефіцієнтів неможливо розраховувати на довіру до підприємства з боку банків й інших інвесторів.
7. Стан кредиторської й дебіторської заборгованості. Прострочені кредиторська й дебіторська заборгованості, не погашені в строк, характеризують підприємство в кризовому фінансовому становищі на грані банкрутства.
8. Платоспроможність підприємства визначається наявністю у нього можливості і здатності вчасно й повністю виконувати платіжні зобов'язання, що випливають із торговельних, кредитних й інших операцій грошового характеру. Платоспроможність впливає на форми й умови угод, а також на наявність можливості одержання кредитів.
9. Співвідношення поточних і позаоборотних активів: варто звернути особливу увагу на динаміку коефіцієнта, оскільки чітка негативна тенденція свідчить про відволікання фінансових ресурсів з обороту, що може привести до банкрутства підприємства.
10. Рентабельність підприємства - показник ефективності використання основних засобів, що розраховується як відношення прибутку до середньої вартості основних й оборотних коштів.
11. Ліквідність підприємства визначається виходячи з наявних у нього ліквідних засобів, до яких відноситься готівка, кошти на рахунках у банках і легкореалізовані елементи оборотних ресурсів. Ліквідність відбиває здатність підприємства в будь-який момент робити необхідні витрати.
12. Показники ділової активності підприємства характеризують рівні ефективності використання ресурсів: матеріальних, трудових і фінансових. Показники ділової активності підприємства включають: виторг від реалізації, чистий прибуток, продуктивність праці, коефіцієнт загальної оборотності капіталу й оборотних коштів, середній строк обороту дебіторської заборгованості, коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості й власного капіталу.
13. Показники ринкової привабливості. Уявлення про ступінь ринкової привабливості й активності дають такі коефіцієнти: прибуток на одну акцію, скоректований прибуток на акцію, ринкова вартість акції, частка виплачених дивідендів, співвідношення ринкової ціни акції й прибутку на одну акцію та ін. Результати аналізу ринкової активності цікаві як для акціонерів підприємства, так і для потенційних інвесторів. При аналізі важливо звертати особливу увагу на динаміку цих коефіцієнтів з урахуванням кількісної складової (наприклад, норма дивіденду може бути високою, однак у грошовому вираженні значення даного показника може виявитися незначним).
5.2.4. Модель кризового розвитку підприємства
Взявши за основу думку про те, що стратегічне керування підприємством, надаючи якусь спрямованість його розвитку, неодмінно приведе до організаційної кризи, Л.Грейнер у 1972р. створив модель, що описує розвиток таких організацій через послідовність кризових точок (див.рис. 5.2 ).
Рис. 5.2. Модель кризового розвитку підприємства
Основна передумова створення цієї моделі полягає у тому, що майбутнє організації визначене її минулим більше, ніж умовами зовнішнього середовища. На доказ цьому Л. Грейнер спирається на теорію європейських психологів про те, що поведінка визначається попередніми подіями, а не майбутнім. Переносячи цю аналогію на розвиток підприємства, він припускає, що підприємства, які розвиваються, повинні пройти через певний ряд етапів. Тобто підприємство у своєму розвитку повинне пройти ряд етапів, де кожен еволюційний період створює свою неминучу кризу. Подолання цієї кризи дає поштовх до проходження нового еволюційного витка.
Л.Грейнер виділяє 5 етапів організаційного розвитку, відокремлюваних один від одного моментами організаційних криз. Він виділяє такі стадії та кризи організаційного розвитку:
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.