Керування підприємством. Стратегічне керування. Антикризове керування підприємством, страница 5

1.  Динамічні моделі. Підрозділяються на механічні (у цій моделі підприємство розглядається як безособовий механізм, не надається значення неформальним відносинам між членами організації та системі мотивації працівників) і організаційні або структурні. Наголошують на динаміці внутрішніх факторів  підприємства рушійної сили змін. Розглядають також взаємодію внутрішнього і  зовнішнього середовища підприємства (модель Файоля; модель «шести осередків» М.Вайсборда (1978); модель «7С» компанії Маккінзі (1986)).

2.  Розвиваючі моделі. Тут розглядаються якісні зміни підприємства в часі, його характеристики на різних етапах розвитку (теорія життєвих циклів І. Адізеса; ADKAR; Модель організаційного розвитку Л. Грейнера (1972)).

Модель механічної системи підприємства  була розроблена французьким інженером і дослідником Анрі Файолем (1841-1925). Ефективність роботи підприємства визначається єдністю командування і чітким поділом праці. Тут виділяється класифікація основних дій, що відбуваються на підприємстві:

-  технічні операції(виробництво, обробка, ремонт);

-  комерційні операції (покупка, продаж, обмін);

-  фінансові операції (залучення і розподіл коштів);

-  захисна діяльність (захист власності й особистості);

-  облікові операції (бухгалтерський облік, калькулювання собівартості, статистичний аналіз і т.п.);

-  адміністративні операції (передбачення, організація, розпорядництво, координування і контроль).

Модель підприємства пов'язана таким набором функцій:

-  передбачення, тобто прогнозування і розробка програми дій;

-  проорганізація, тобто побудова механізму діяльності на основі матеріальних і соціальних позицій;

-  накази, тобто  здатність змусити персонал належним чином працювати;

-  доординування, тобто  комплексне об'єднання всіх дій і заходів підприємства;

-  контроль, тобто   необхідність моніторингу дій відповідно до встановлених програм.

Запропонована модель складається із 14 принципів керування, взаємозалежних між собою:

1.  Поділ праці. Метою є виконання роботи, більшої за обсягом і кращої за якістю, при тих самих умовах. Це досягається за рахунок диференціації цілей, на які повинні бути спрямовані увага й зусилля.

2.  Повноваження і відповідальність. Тут розглядається не тільки право віддавати накази, але й відповідальність за їхнє виконання.

3.  Дисципліна. Дисципліна припускає виконання угод між підприємством і його працівниками.

4.  Єдиноначальність. Працівник повинен одержувати накази тільки від одного безпосереднього начальника.

5.  Єдність напрямку. Кожна група, що діє в рамках однієї мети, повинна бути об'єднана єдиним планом і мати одного керівника.

6.  Підпорядкованість особистих інтересів загальним. Інтереси кожного співробітника повинні бути безпосередньо пов'язані з інтересами і цілями підприємства та не суперечити їм.

7.  Винагорода персоналу.Для того щоб забезпечити достатню якість роботи і зміцнити корпоративний дух підприємства, необхідно встановлювати справедливу винагороду співробітникам за їхню роботу.

8.  Централізація. Як і поділ праці, централізація є необхідністю для ефективної роботи підприємства. Однак, відповідний ступінь централізації буде варіюватися залежно від конкретних умов.

9.  Скалярний ланцюг. Скалярний ланцюг - це ряд осіб, які стоять на керівних посадах, починаючи від найвищого положення у цьому ланцюжку і униз до керівника нижчої ланки.  Ієрархія на підприємстві не повинна суперечити умовам ведення бізнесу.

10.  Порядок. На підприємстві всі дії повинні здійснюватися у певному порядку.

11.  Справедливість. Це гідне сполучення заохочення і стягнення.

12.  Стабільність робочого місця для персоналу. Висока плинність кадрів знижує ефективність роботи підприємства.

13.  Ініціатива. Ініціатива в розумних межах повинна заохочуватися на підприємстві будь-якого типу.