Керування підприємством. Стратегічне керування. Антикризове керування підприємством, страница 20

Цільдіагностики в тім, щоб установити реальний стан об'єкта і, якщо буде потреба, дати рекомендації щодо виходу підприємства з несприятливого стану.

Принципи діагностики:

1.  Вірогідність і дійсність. Висновки повинні бути засновані на реальних джерелах.

2.  Об'єктивність. Дослідження повинне відбуватися на основі базових процедур, установлюваних на підприємстві. Повинні враховуватися критерії, що відповідають поставленим підприємству цілям.

3.  Контроль. Необхідно робити аналіз у строгій відповідності з поставленою логікою процесу.

4.  Класифікація можливих відхилень щодо обраного еталона. Після цього визначається характер відхилень: позитивний або негативний.

Антикризова діагностика містить у собі:

-  діагностику фінансового потенціалу;

-  діагностику кадрового потенціалу;

-  аналіз рівня адаптації організаційних структур підприємства до умов, що змінюються;

-  діагностику якості інформаційної складової;

-  аналіз інноваційного потенціалу підприємства;

-  аналіз впливу правового поля на діяльність організації у цілому і її співробітників;

-  аналіз екологічної ситуації і її впливу на діяльність підприємства;

-  аналіз стану економічної безпеки й ін.

Основою діагностики повинне стати виявлення слабких сторін і можливостей підприємства. Для цього застосовують методику SWOT-аналізу.

Для виявлення причин виникнення проблеми необхідно зібрати й проаналізувати зовнішню і внутрішню інформацію досліджуваного об'єкта. Таку інформацію можна збирати на основі формальних методів аналізу ринку, аналізу фінансових звітів, інтерв'ювання, запрошення консультантів з керування або анкетування працівників. Залежно від мети, що стоїть перед діагностуванням.

Коли діагностують проблему, необхідно знати способи боротьби з нею. Для  керування кризами необхідно володіти їхньою чіткою класифікацією. Це дає додаткові можливості з регулювання кризи.

Результатами діагностики повинні стати такі висновки:

1.  Визначення реального стану об'єкта.

2.  Визначення передбачуваних тенденцій розвитку об'єкта.

3.  Класифікація та ієрархія існуючих на об'єкті проблем.

4.  Прогнозування стадій розвитку об'єкта та визначення його поточного положення.

5.  Прогноз розвитку об'єкта з декількома альтернативними варіантами.

Для оцінки, необхідної для наступної діагностики поточного стану підприємства, використовуються такі  показники фінансового аналізу:

1.  Аналіз  фінансових результатів підприємства. Валовий фінансовий результат підприємства являє собою суму фінансових результатів від різних видів діяльності, підрозділів, товарних груп.

2.  Аналіз показників ефективності використання ресурсів припускає розрахунок й оцінку співвідношень різних видів засобів і джерел підприємства.

3.  Абсолютна стійкість фінансового стану показує, що запаси й витрати повністю покриваються власними оборотними коштами. Підприємство практично не залежить від кредитів. Нестійке фінансове становище характеризується порушенням платоспроможності: підприємство змушене залучати додаткові джерела покриття запасів і витрат, спостерігається зниження прибутковості виробництва. Сюди можна віднести  коефіцієнти: автономії, співвідношення позикових і власних засобів, забезпеченості власними засобами, маневреності, прогнозу банкрутства.

4.  Коефіцієнт покриття власного капіталу грошовими коштами, частка чистих поточних активів, частка чистих поточних активів у поточних активах використовуються при аналізі запасу платоспроможності підприємства.

5.  Коефіцієнт маневреності власних засобів – відношення власних оборотних коштів до загальної суми джерел власних засобів. Даний коефіцієнт показує, яка частина власних засобів підприємства знаходиться у мобільній формі, що дозволяє відносно вільно маневрувати цими засобами.