Керування підприємством. Стратегічне керування. Антикризове керування підприємством, страница 11

3.  Стратегія переваги. Підприємство випускає продукцію, що дає максимальну рентабельність і користується максимальним попитом на ринку. Дана стратегія можлива при максимально мобільному виробництві, більших засобах; використовується підприємствами, які не випускають строго одне найменування продукції. Частка дослідників у чисельності персоналу перевищує середній рівень. У структурі продукції та її частина, що знаходиться у стадії виходу на ринок і зростання, повинна перевищувати іншу частину, що перебуває у стадії занепаду. Частка продукції на ринку, за якою проводиться дана стратегія, повинна бути не менше третини. За обсягом продукції фірма повинна випереджати головного конкурента. Розглянута стратегія має на увазі прагнення бути першим при впровадженні нововведення на певному сегменті ринку; реалізується в умовах твердої конкуренції на ринку. Вона проявляється у концентрації значних засобів при розробці даного продукту з метою більш раннього його виведення на ринок. Можливості такої стратегії існують насамперед у великих підприємств, що є монополістами на ринку даної продукції.

4.  Стратегія максимального випередження. Це стратегія переходу до технологій, яка знаходиться на рівні, вищому за середній по галузі; припускає власні дослідження, більші часові та матеріальні витрати.

5.  Стратегія відтворення застосовується до застарілих у сенсі нововведень продуктів, які продовжують користуватися попитом. Інновації направляються на вдосконалення процесів виготовлення й обробки (наприклад, запчастини до автомобілів або встаткування, що мають тривалий строк експлуатації, або ювелірна справа). Продукція реалізується на стабільному ринку, підприємство володіє значною часткою ринку, находиться поперед основного конкурента, а основна частина продукції знаходиться у стадії зрілості.

6.  Для стратегії якості характерна спрямованість на інноваційну діяльність, пов'язану з підвищенням якості тих товарів, які вже зарекомендували себе на ринку. Це необхідно для того, щоб товар не застарівав морально. Для робіт такого роду досить мати низький інноваційний потенціал. Дана стратегія використовується у виробництвах з високим ступенем спеціалізації, частка головного продукту та виняткових технологій повинна бути не менш 50%. Орієнтація на вдосконалювання технологій виробництва.

7.  Стратегія зручного випадку полягає у незначному та малозатратному удосконаленні наявної продукції. Випускається дещо модифікований виріб або новий, що не вимагає високих технологій виробництва. Можуть бути використані нові  технології або матеріали, наприклад, екологічно чисті, що підвищує споживчу привабливість товару. Підприємство є майже єдиним на ринку, що випускає аналогічну продукцію; значно випереджає конкурентів.

8.  Стратегія опозиції застосовується підприємствами на будь-яких стадіях розробки продукту для протистояння конкурентам. Для неї характерне об'єднання підприємств для підвищення конкурентоспроможності за допомогою випуску нової продукції або нових технологій.

9.  Стратегія виробничої замінності припускає випуск продукції, що виробляється за пов'язаною або суміжною технологію; використовується, якщо підприємство виготовляє не менше 50% технологічно пов'язаної продукції або при перенесенні продукції зі старого, традиційного  ринку на новий.

10.  Стратегія відкриття. Якщо вийти на ринок першим, конкурентні переваги будуть незаперечні. Перший для свідомості - завжди кращий. Еволюційні інновації відбуваються безупинно й не є досить впливовим фактором. Крім того, перший може дати своє ім'я новій категорії товарів (ми говоримо відксерити, хоча фотокопіювальної техніки досить багато). Однак не можна забувати, що ця стратегія несе більші грошові витрати й більшу частку ризику. Підприємство або займає лідируючі позиції, або стає банкрутом.

11.  Стратегія пошуку власної ніші використовується вузькоспеціалізованими підприємствами, які з ряду причин не можуть брати участь у конкурентній боротьбі. Ці підприємства уникають прямої конкуренції та шукають спеціальний сегмент ринку.