Керування підприємством. Стратегічне керування. Антикризове керування підприємством, страница 2

Основні відмінності стратегічного керування:

1.  Існує стійкий зворотний зв'язок і, відповідно, зворотний вплив кожного процесу на всі інші.

2.  Процес реалізації стратегічного керування означає не тільки реалізацію розроблених і коректованих планів, але й одночасне проведення стратегічних змін, формування і мобілізацію ресурсів.

3.  Процес стратегічного контролю надає моделі стратегічного керування динамічну гнучкість, забезпечуючи своєчасну й адекватну реакцію організації на невизначеність зовнішнього середовища.

4.  Процес стратегічного керування заснований на творчому підході і стратегічному аналізі.

5.  Стратегічне керування спирається на потенціал його висококваліфікованих і творчих співробітників.

6.  Стратегічне керування орієнтоване на задоволення потреб споживача за рахунок виробництва продукції та послуг, близьких до ідеалу.

7.  Стратегічне керування дозволяє підприємству здійснювати постійні зміни у відповідь на зміни ринку та домагатися конкурентних переваг, що в сукупності веде до досягнення економічної безпеки підприємства.

8.  Стратегічне керування дозволяє орієнтуватися у майбутньому, що приводить до систематичного обліку можливих наслідків тих або інших рішень.

9.  Стратегічне керування дозволяє більш ефективно і грамотно розміщувати ресурси організації.

Допоміжними інструментами стратегічного керування є оперативне і тактичне керування.

Оперативне керування базується на створенні та підтримці високої мобільності, керованості та реактивності процесів і об'єктів діяльності підприємства, можливості негайного втручання у хід роботи підприємства та миттєвій реакції керованого контуру.

Цьому типу керування властиві гнучкість, швидкість реакції, швидка маневреність у ході елементарних виробничих і господарських процесів.

Тактичне керування орієнтується на негайну реакцію або здійснює прогнозування на короткостроковий період часу.

5.1.2. Напрямки розвитку стратегічного керування

У теорії стратегічного керування існують десять принципово відмінних систем знань про стратегічне керування, що мають назву «Школа стратегічного менеджменту»(табл.5.1.) [75]:

1.  Школа дизайну (проектування, моделювання) – стратегія, представлена як процес осмислення.

2.  Школа планування – стратегія, представлена як формальний процес планування.

3.  Школа позиціювання – стратегія, представлена як аналітичний процес. Основне завдання - вибір стратегії для одержання бажаного місця на ринку.

4.  Школа підприємництва – стратегія, представлена як процес прогнозування.

5.  Когнітивна школа - стратегія представлена як ментальний процес ( стратегія формується на основі когнітивної психології когнітивна психологія займається вивченням пізнавальних процесів людської свідомості. Досліджуються пам'ять, увага, почуття, логічне мислення, уява й ін. Відповідно до основних ідей когнітивної психології вирішальну роль у поводженні людини мають знання. Таким чином, головним її завданням є дослідження процесів набуття, збереження і використання своїх знань).

6.  Школа навчання – стратегія, представлена як процес розвитку (стратегія розробляється крок за кроком по мірі розвитку, самонавчання організації).

7.  Школа влади – стратегія, представлена як процес ведення переговорів (стратегія розглядається як процес переговорів між конфліктуючими групами всередині підприємства або між підприємством і зовнішнім середовищем).

8.  Школа культури – стратегія, представлена як колективний процес (стратегія розробляється колективом підприємства і прямо залежить від організаційної культури підприємства).

9.  Школа зовнішнього середовища – стратегія, представлена як реактивний процес (стратегія підприємства є його реакцією на прояви зовнішнього середовища).