Ці органи характеризувалися «значно меншим ступенем міжнародності» тобто вони поєднують деякі ознаки характерні для міжнародних та національних органів, в той же час не будучи ні першим, ні другим [48, с. 2].
Причин створення подібних органів було багато. Та найчастіше називають дві: 1) надзвичайно великі кошти, які необхідні для утримання трибуналів ad hoc; 2) неможливість забезпечення мінімальних стандартів правосуддя органами національними судочинства [17, с. 64]. Тому їх створення покликане було забезпечити компроміс між названими вище пунктами.
Всі органи цього типу можна поділити на два види: інтернаціоналізовані та змішані в залежності від того чи входять вони до системи національного правосуддя. До першого слід віднести Спеціальні палати по тяжких злочинах Тимора-Лешті, Змішані судові колегії Косово, Судову палату по розслідуванню воєнних злочинів в Боснії та Герцеговині, Надзвичайна судова палата в Камбоджі. Ці органи називають інтернаціоналізованими, оскільки вони є частиною національної системи правосуддя, однак до їх складу включено декілька міжнародних суддів для забезпечення більш високих стандартів правосуддя.
До другого типу слід віднести Спеціальний суд для Сьєра-Леоне. Цей суд функціонує поза національною системою правосуддя і має спеціальний статус. Для нього характерним є більш високий ступінь міжнародності. Крім міжнародних суддів, включених до його складу, його діяльність більшою мірою регулюється нормами міжнародного права.
Покарання – це один зі способів формування колективної правосвідомості, але не єдиний і навіть не основний [43, с. 19]. Протягом нестійкого перехідного періоду судове переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів, які часто є політичними й військовими лідерами, не завжди є можливим. Проте, зрозуміло, що саме судове переслідування і притягнення до відповідальності винних указує на те, що принцип верховенства права має пріоритет над політичними рішеннями. Багато порушень, вчинених протягом збройного конфлікту, є не тільки порушеннями внутрішньодержавного права, але й міжнародного [31, с. 12].
Навіть за наявності політичної волі до здійснення судового переслідування воєнних злочинців число процесів є невеликим в результаті таких основних проблем, як неефективність судової системи та ряду інших причин [41, с. 25-42]. Право на відновлення справедливості , яке на думку більшості є основною причиною, що зумовлює необхідність судового переслідування, все-таки не означає переслідування заради переслідування. Необхідне дотримання всіх судових гарантій для забезпечення справедливого судового розгляду.
Крім судових органів важливе місце в системі запобігання порушення відіграють інші органи. Нерідко держави, що приймали участь у збройних конфліктах (особливо у громадянських війнах) прагнуть не стільки покарати винних у злочинах, вчинених під час війни, скільки примирити сторони такого конфлікту [23, с. 38-39]. Одним із найефективніших способів це зробити – встановити істину. Для цього як правило використовують спеціальні органи – слідчі комісії.
В залежності від мети та конкретних обставин справи, держави звертаються до Міжнародної гуманітарної комісії із встановлення фактів або створюють ad hoc комісії по встановленню істини.
Коротко розглянемо кожен із цих органів.
Міжнародна гуманітарна комісія із встановлення фактів. Важливе місце у контролі за дотриманням права збройних конфліктів, належить Міжнародній Комісії із встановлення фактів, заснованій згідно зі ст. 90 Додаткового протоколу І 1977 р.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.