Ця подія сталася у липні 1998 року в Римі, коли 120 держав – членів Організації Об’єднаних Націй уклали договір про створення вперше в історії постійного органу міжнародного кримінального правосуддя – Міжнародного Кримінального Суду. Цей договір набув чинності 1 липня 2002 року, через 60 днів після того, як шістдесята за рахунком держава стала учасником Статуту за допомогою ратифікації або приєднання.
Таким чином, МКС заповнить собою важливу прогалину в міжнародній правовій системі. Він володітиме юрисдикцією стосовно фізичних осіб, на відміну від Міжнародного суду ООН, котрий може розглядати питання про відповідальність держав.
Серед інших особливостей цього органу слід виділити такі: 1) МКС є постійно діючим органом; 2) він володіє універсальною юрисдикцією; 3) його статут є міжнародною угодою; 4) він є окремим незалежним органом, на відміну від трибуналів, які були субсидіарними органами ООН.
Судоустрій МКС регламентується, в основному, ч. 4 Статуту МКС та главою 2 Правил процедури і доведення. Суд складається з чотирьох органів: Президія, Канцелярія Прокурора і Секретаріат та трьох судових відділень, а саме: Відділення попереднього провадження, Судове відділення та Апеляційне відділення.
Цей суд був створений для кримінального переслідування фізичних осіб, які вчинили найтяжчі міжнародні злочини. Саме тому слід більш детально дослідити питання його юрисдикції. Як справедливо зазначає О. Касинюк питання юрисдикції будь-якого міжнародного суду є одним із найважливіших у його діяльності та породжує цілий ряд складнощів [47, с. 143].
Міжнародний Кримінальний Суд як судовий орган володіє юрисдикцією щодо певної території, часу та, звичайно, осіб. Окреме питання займає і юрисдикція суду стосовно певної категорії суспільно-небезпечних діянь – міжнародних злочинів [34, с. 57].
Предметна юрисдикція МКС обмежується найсерйознішими злочинами, що викликають стурбованість всього міжнародного співтовариства. Суд наділений юрисдикцією відносно наступних злочинів: злочин геноциду, злочини проти людяності, злочин агресії, воєнні злочини.
Однак слід зазначити, що стосовно воєнних злочинів Статут містить застереження, що виключають з юрисдикції суду діяння, які можуть бути вчинені в ситуаціях порушення внутрішнього порядку та виникнення напруженості, зокрема заворушення, окремі акти насильства або інші акти аналогічного характеру. Тим самим, у Статуті явно визнається загальне право держав на підтримку при відновленні порядку або на захист їх єдності та територіальної цілісності всіма законними засобами.
Персональна юрисдикція суду обмежена фізичними особами, що досягли 18-річного віку на момент вчинення злочину. Цей віковий ценз є характерним для усіх статутів органів кримінальної юстиції, крім Статуту спеціального суду для Сьєра-Леоне, де через специфіку конфлікту його понижено до 15 років. Крім того, відповідно до ст. 26-27 Статуту, службове становище суб’єкта не обмежує персональну юрисдикцію Суду. Таким чином, той факт, що особа є главою держави чи уряду або членом уряду, парламенту чи займає інше службове становище жодним чином не впливає її кримінальну відповідальність. Будь-які імунітети та процесуальні норми, які передбачені нормами національного чи міжнародного права, не впливають на юрисдикцію МКС стосовно такої особи.
Юрисдикція за територією є необмеженою, тобто МКС є універсальним судом [16, с. 79], на відміну від МКТЮ та МКТР. Таким чином, МКС може судити особу незалежно від місця вчинення нею злочину.
Ще однією досить важливою характеристикою юрисдикції МКС є те, що вона носить обов’язковий характер. Під обов’язковою юрисдикцією визначають як таку, що не потребує визнання спеціальним юридичним актом, а відбувається автоматично після приєднання до Статуту [18, с. 10]. Подібне визначення Окрім того, юрисдикція МКС стосовно певного злочину може бути визнана також і державою, яка не є учасницею Статуту шляхом подання заяви Секретарю. У заяві держава визнає юрисдикцію Суду ad hoc.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.