Існує досить багато підходів до класифікації воєнних злочинів. Причому такі класифікації можна знайти як у доктрині міжнародного права, так і у міжнародних документах.
Одну з найпростіших класифікацій подає В. Н. Русинова, яка поділяє всі воєнні злочини на: 1) серйозні порушення Женевських конвенцій та Додаткових протоколів; 2) інші порушення міжнародного гуманітарного права [21, с. 54-67].
Схожу класифікацію наводить Р. Фалк, який поділяє воєнні злочини на дві групи 1) серйозні порушення Женевських конвенцій та Додаткових протоколів; 2) інші порушення законів та звичаїв ведення війни [29, с. 40].
Дещо складнішу класифікацію пропонує А. Кассезе. На його думку, воєнні злочини їх можна розділити: 1) на злочини, спрямовані проти осіб, які не приймають або перестали приймати участь у збройному конфлікті; 2) застосування заборонених методів ведення війни; 3) застосування заборонених засобів ведення війни; 4) злочини, спрямовані проти осіб і об’єктів, які користуються спеціальним захистом; 5) незаконне використання захисних знаків та емблем [54, с. 54-57].
Що ж стосується переліку класифікації воєнних злочинів, закріплених у міжнародно-правових документах, то тут слід в першу чергу навести Статути міжнародних судів та трибуналів. У статутах Нюрнберзького та Токійського воєнних трибуналів не було якоїсь розширеної класифікації Воєнних злочинів, в них лише зазначалося, які саме дії включаються в поняття воєнного злочину. Відповідно до ст. 6 Статуту Нюрнберзького трибуналу воєнні злочини – це: порушення законів або звичаїв війни. До цих порушень відносяться: 1) вбивства, катування або навернення у рабство або для інших цілей цивільного населення окупованої території; 2) вбивства або катування військовополонених або осіб, що знаходяться в морі; вбивства заручників; 3) пограбування державної або приватної власності; 4) безглузде руйнування міст або сіл, не виправдане воєнною необхідністю; 5) інші злочини. Ідентичні положення міститься у Статуті Токійського трибуналу. Така відносно проста система зумовлена досить малою кількістю дій, які вважалися злочинами.
Набагато складнішою виглядає класифікація воєнних злочинів закріплена у статутах Міжнародних кримінальних трибуналів ad hoc. Так, зокрема Статут Міжнародного кримінального трибуналу для колишньої Югославії поділяє усі воєнні злочини на: 1) серйозні порушення Женевських конвенцій 1949 року; 2) порушення статті 3, спільної для Женевських конвенцій 1949 року та Додаткового протоколу ІІ 1977 року. Причому кожна з вказаних груп також поділяється на декілька підгруп.
Дещо інший поділ закріплений у Римському статуті Міжнародного кримінального суду. Так, у стаття 8 цього документу визначає, що для цілей Статуту воєнні злочини означають: 1) серйозні порушення Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, вчинені щодо осіб або об’єктів (8 складів злочинів); 2) інші серйозні порушення законів і звичаїв, що застосовуються у міжнародних збройних конфліктах в рамках встановлених міжнародним правом (26 складів); 3) серйозні порушення статті 3, спільної для чотирьох Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, вчинені під час збройного конфлікту неміжнародного характеру, а саме діяння, спрямовані проти осіб, які не приймають активної участі у воєнних діях, включно військовослужбовців, що склали зброю, і осіб, виведених з ладу в результаті хвороби, поранення, утримання під вартою або з будь-якої іншої причині (4 склади); 4) інші серйозні порушення законів і звичаїв, що застосовуються при збройних конфліктах неміжнародного характеру у встановлених рамках міжнародного права (12 складів).
Загалом, на нашу думку, всі порушення гуманітарного права, за які передбачена кримінальна відповідальність як за воєнні злочини, слід поділити на дві групи: 1) порушення Женевського права; 2) порушення інших законів та звичаїв ведення війни. Саме за такою схемою ми будемо характеризувати воєнні злочини.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.